Як допомогти жінкам перейти від власної мікросправи до масштабного бізнесу, подолати бар’єри для зростання та знайти ресурси для розвитку навіть під час війни? Про це говорили учасниці дискусії «Сміливість зростати» на 10-му Українському Жіночому Конгресі.
Попри активну участь жінок у створенні нових бізнесів, їхня частка суттєво зменшується зі зростанням масштабу підприємств. На цю тенденцію звернула увагу голова правління Райффайзен Банку Наталія Гуріна, навівши дані банку щодо жіночого підприємництва.
«У нашому портфелі більше 40% ФОПів — жінки. Мікробізнес — це буде десь 28–29%. Далі наступна сходинка розвитку — це вже середній бізнес. І тут — увага! — це вже буде вдвічі менше, лише 12%», — зазначила Наталія Гуріна.
За її словами, підтримка жіночого підприємництва має насамперед допомагати жінкам самостійно визначати свій професійний шлях і реалізовувати власні амбіції. Зокрема, Райффайзен Банк разом із партнерами розвиває навчальні та грантові програми для підприємиць.
«Ми зараз розробили дуже багато програм разом з нашими партнерами. Програм навчання, які ми розповсюджуємо по Україні. З ними всіма можна ознайомитися на нашому сайті. Є гранти, є програма «Сміливі», яка, наприклад, вже охоплює 36 громад в Україні. У нас вже 5-й випуск, в якому 50 жінок отримали гранти до 100 тисяч гривень і почали далі розвивати свої бізнеси», — повідомила Наталія Гуріна.
Прикладом бізнесу, який не лише розвивається, а й реагує на нові потреби суспільства, став бренд одягу JULIYA KROS. Його засновниця та дизайнерка Юлія Перекрьостова розповіла, що компанія, яка працює вже понад 12 років, прагне створювати стильний та зручний одяг для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів і ветеранок.
«Наприклад, люди з інвалідністю. На жаль, раніше їх не помічали. З настанням війни їх стало більше, вони видимі. Ми хочемо створювати для них одяг, який буде не тільки зручний, а стильний і гідний», — зазначила Юлія Перекрьостова.
Виробництво бренду розташоване в Сумах і працює в умовах постійної воєнної загрози. За словами дизайнерки, напередодні одного з показів колекції підприємство постраждало від російського удару. Тоді вона навіть замислювалася над закриттям бізнесу, однак рішення продовжувати роботу допомогла ухвалити команда.
«Ми скло поприбирали. Що робити далі?» — згадала Юлія Перекрьостова слова своїх працівників.
Вона також звернула увагу на необхідність податкових та інших механізмів підтримки підприємств, які працюють у прифронтових регіонах, і наголосила на важливості співпраці з ветеранами та людьми, які зазнали поранень.
Про можливості державної підтримки бізнесу говорила ветеранка та підприємиця Катерина Трибулькевич. Вона наголосила, що наявні програми можуть стати реальною допомогою для тих, хто лише започатковує власну справу або намагається відновити її після втрат.
«Багато людей переживає щодо того, як починати бізнес в умовах війни. Підтримка держави не голослівна. Мене надихають приклади, які ми бачимо, коли держава допомагає відновити збитки, якщо бізнес їх поніс, допомагає наймати працівників. Це дуже важливо», — зазначила Катерина Трибулькевич.
Власним досвідом використання державних програм поділилася співзасновниця ювелірного бренду Dukachi Єлизавета Книженко. За її словами, саме пільгове кредитування допомогло компанії зробити важливий крок у розвитку та відкрити перший магазин. А після знищення виробництва внаслідок російської атаки команда змогла відновити роботу.
«Ми багато тестували ідеї. Ми взяли кредит 5-7-9, і завдяки цьому змогли відкрити наш перший магазин. Не маючи підприємницького досвіду, нам було важко робити цей крок. Інші державні кредити ми також використали. На жаль, наше виробництво також стало об’єктом російської атаки влітку 2026 року — нічого не залишилося. Але вже з цього понеділка ми працюємо в новому офісі, в новій майстерні. І готові рухатися далі», — розповіла Єлизавета Книженко.
