Впровадження гендерної політики в безпекових структурах та антикорупційних органах є необхідною, зокрема, з точки зору євроінтеграційних прагнень України. Про лідерок і їхню залученість в секторі безпеки і оборони йшлося на спеціальній дискусії 7 Українського Жіночого Конгресу “Жінки у процесах безпеки та забезпеченні справедливості”.

Як зазначила в ході дискусії заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра, кількість жінок в органах влади зростає: «В Кабміні 25% зі всього складу уряду становлять жінки, з них – 3 віцепрем’єрки. Ми спостерігаємо збільшення жінок з початку війни».

На переконання урядовиці, це зростання буде збережено з огляду на обраний Україною європейський шлях розвитку. За її словами, жінки вміють «тримати свій фронт оборони» – в лавах ЗСУ, по лінії юстиції, оборони, правосуддя.

Заступниця Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Ганна Гвоздяр розповіла, як її внутрішнє кредо «українське військо – понад усе» привело до роботи в Міністерстві.

«Українська промисловість – це чарівний ліс. Там відбувається багато чудес, і працюють круті працівники і працівниці, які стоять за станками, виробляють зброю, вірять в перемогу і в те, що вони є тими, хто «подають патрони», – сказала Ганна Гвоздяр.

Державний секретар Міністерства оборони України Людмила Дараган поділилися з присутніми статистикою: станом на жовтень 2023 року понад 62 тисячі жінок є частиною Збройних сил, це 7,3% від загальної чисельності. В районі бойових дій перебувають 5 тисяч наших жінок.

На її переконання, існує необхідність у подоланні гендерних стереотипів.

«Попри те, що українське законодавство є прогресивним, є деякі проблеми з його впровадженням, коли на законодавчому рівні гендерна нерівність знищується, а в нормативних документах відомств – залишається», – зазначила Людмила Дараган, додавши, що є необхідність також у збільшенні жінок на посадах командирів.

«Розуміння у необхідності системних змін у Міноборони є, для цього потрібне треба час і бажання», – зазначила вона.

Про гендерний аудит Генпрокуратури, який проводять «ООН Жінки в Україні», розповіла заступниця начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Ірина Діденко.

За її словами, попри консервативність прокуратури, з початку повномасштабного вторгнення офіс почав відкриватися та координуватися з громадянським суспільством.

НАБУ провели свій власний внутрішній аудит, повідомила заступниця Директора Національного антикорупційного бюро України Поліна Лисенко. Так, в офісі працюють лише 26% жінок, а детективами – лише одна десята від загальної кількості, яка нині складає 700 співробітників.

«Жінок ще замало як представників антикорупційного середовища», – визнала Поліна Лисенко.

«Жінка має важливу роль, і тому повинна мати важливий рівень впливу, щоб перемогти і зовнішнього ворога, і внутрішнього, тобто корупцію», – додала вона.

У свою чергу, ведуча новин BBC Кася Мадера була вражена рівнем дискусії 7 Українського Жіночого Конгресу та українськими лідерками. Вона висловила захоплення українськими жінками, їхньою силою, коли вони тримають контроль у неконтрольованих ситуаціях, зокрема, коли довелося тікати від бомб у пошуках безпеки.

Тему перехідного правосуддя й примирення та участі жінок у цих процесах порушила керівна партнерка Могилянської стратегічної аґенції (Києво-Могилянська бізнес школа) Гелена Саврук.

За її словами перехідний період в України буде значно довший, аніж зазвичай триває після війн, і це є викликом для інституцій у секторі національної безпеки, які мають підготуватися до цього, включити нових гравців, інтегрувати ролі міжнародних партнерів.

«Жінки отримають неабияке навантаження у цих процесах», – констатувала Гелена Саврук.