73% українців вважають, що жінки недостатньо представлені в політиці. Серед жінок такої думки дотримуються 75%, серед чоловіків – 70%. Водночас частка жінок в українському уряді з 2019 року скоротилася приблизно з 30% до 10%, а підготовка до перших повоєнних виборів порушує питання збереження гендерних квот та забезпечення реальної політичної участі жінок.
Про це йшлося під час дискусії «Від винятків до нових стандартів… і назад?» на 10-му Українському Жіночому Конгресі, який відбувся 22 жовтня в Києві. Представники парламентських політичних сил та експертного середовища обговорили, як не допустити скорочення представництва жінок у владі після війни та забезпечити їм реальний вплив на ухвалення рішень.
Директорка Національного демократичного інституту (НДІ) в Україні Олена Єна представила результати нового опитування, які свідчать про суспільний запит на ширшу участь жінок у політиці. За її словами, чоловіки та жінки по-різному оцінюють перешкоди для політичної участі: вдвічі більше чоловіків, ніж жінок, вважають, що таких бар’єрів узагалі не існує.
Олена Єна також звернула увагу на скорочення представництва жінок у виконавчій владі. Якщо у 2019 році їхня частка в уряді становила близько 30%, то нині – приблизно 10%. Серед чинників, які впливають на цю ситуацію, вона назвала наслідки повномасштабного вторгнення, зокрема посилення мілітаризації та маскулінізації суспільства. Жінки також не представлені в переговорних групах.
Водночас, за словами представниці НДІ, інтерес українок до політичної діяльності залишається високим. На навчальні програми інституту подається щонайменше вдесятеро більше кандидаток, ніж є місць, а понад 70% заявниць раніше не брали участі в політиці.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив на необхідності зберегти механізми гендерного представництва під час підготовки до повоєнних виборів, навіть якщо виборча система зазнає змін.
«У мене єдине застереження: щоб ми не загубили можливості для забезпечення гендерних квот там, де це формально, можливо, важко. Треба думати над якимись компенсаторними механізмами, які дозволяють усередині партії дійсно реалізовувати жіноче лідерство», – зазначив Олександр Корнієнко.
Він також повідомив, що партія «Слуга народу» планує закріпити у своєму статуті участь очільниць жіночого руху в керівних органах партії. За його словами, відповідні зміни можуть бути ухвалені на найближчому партійному з’їзді.
Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко висловила іншу позицію щодо механізму квотування. На її переконання, формальне представництво жінок не гарантує їм реального впливу на державні рішення.
«Я завжди була категорично проти квотування політики та державного управління. Нам, жінкам, не потрібні пільги і гарантоване представництво. Нам потрібні рівні, чесні й прозорі правила гри», – заявила Юлія Тимошенко.
Народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко наголосила, що рівність, взаємоповага та партнерство мають бути нормою внутрішньопартійного життя. Вона також розповіла про участь представників партії в захисті України.
«У нашій партії 2,5 тисячі військових, це наш головний кадровий резерв, із них 108 жінок. На жаль, ми маємо 130 загиблих», – повідомила Ірина Геращенко.
Окремо депутатка звернула увагу на гендерно зумовлене насильство, образи та цькування, з якими стикаються жінки в українській політиці.
Про поширення сексизму в політичних кампаніях говорив і народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. За його словами, дискредитація політикинь часто будується на гендерних стереотипах і може відлякувати жінок від участі в політичному житті.
«Чітко видно, як виглядає чорний піар щодо політиків-чоловіків і жінок. Весь сексизм, який працює на найбільш простих і стереотипних речах, активно розповсюджується. Це читають мільйони наших громадян і, давайте чесно, це точно не сприяє залученню жінок у політику», – зазначив Ярослав Железняк.
Дискусія «Від винятків до нових стандартів… і назад?» завершила програму тематичних платформ 10-го Українського Жіночого Конгресу. Її учасники порушили питання, чи вдасться Україні зберегти досягнення у сфері політичної участі жінок під час підготовки до повоєнних виборів та не допустити повернення до практик, які обмежували їхні можливості впливати на державні рішення.
