Війна та дефіцит робочої сили відкрили для українських жінок нові можливості у професіях, які традиційно вважалися чоловічими. Жінки керують вантажівками, працюють у шахтах, займаються розмінуванням та обіймають керівні посади на виробництві. Однак головне завдання — зробити ці зміни незворотними, щоб після завершення війни рівний доступ до професій став нормою, а не тимчасовим рішенням кадрової проблеми.
Про це йшлося під час дискусійної платформи «(Так звана) нежіноча робота», яка відбулася 22 жовтня в Києві в межах 10-го Українського Жіночого Конгресу.
Модераторка дискусії, перша заступниця міністра розвитку громад та територій України у 2024–2026 роках Альона Шкрум закликала жінок не боятися реалізовувати свій потенціал та опановувати професії, які раніше вважалися чоловічими.
Водійка вантажівки Валентина Чернова розповіла, як завдяки програмі SheDrives змогла здійснити свою мрію та працевлаштуватися в компанії МХП. Програма допомагає жінкам опановувати затребувані професії у транспортній галузі та розпочинати нову кар’єру.
«Це щаслива зірка, яку я спіймала. Це нелегка робота, але це моя мрія, що здійснилась», — поділилася Валентина Чернова.
Керівниця групи гуманітарного розмінування Асоціації саперів України Рита Мазанкова зазначила, що сьогодні жінки мають значно більше можливостей для роботи у сфері розмінування, ніж десять років тому.
«Коли я пішла з дитячого садка, а в 2016 році хотіла навчатись розмінуванню, мені відмовили. Я була в першому наборі на навчанні жінок у 2017 році. В Асоціацію з розмінування я прийшла у 2022 році, я вже мала досвід, тож пішла одразу на позицію керівника», — розповіла Рита Мазанкова.
Про кар’єрні можливості, які відкрилися для жінок у промисловості, говорила й шахтарка ДТЕК Енерго з Дніпропетровської області Ольга Хандрига. Вона працює на шахті вже 21 рік і завжди прагнула професійного зростання. Однак можливість обійняти керівну посаду з’явилася під час повномасштабної війни, коли через мобілізацію чоловіків підприємства зіткнулися з гострим дефіцитом кадрів.
«Як почалась війна, багато чоловіків пішли у військо. Нестача кадрів була шалена. І мені запропонували стати заступником керівника, хоча побоювалась керувати чоловіками», — розповіла Ольга Хандрига.
За її словами, нині на шахті є професії, в яких переважно працюють жінки. “Така собі “позитивна дискримінація”, – жартівливо резюмували присутні.
Масштаби змін на ринку праці окреслила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. За її словами, після початку повномасштабного вторгнення переважну більшість клієнтів служби становлять жінки.
«Після повномасштабного вторгнення 80% людей, які звертаються в Службу зайнятості, — це жінки. Звернулось 1,8 мільйона жінок за отриманням послуг», — повідомила Юлія Жовтяк.
Вона також зазначила, що жінки отримали 21 тисячу грантів за державною програмою «Власна справа», яка допомагає започаткувати або розвивати власний бізнес. Нещодавно стартувала й оновлена програма «Власна справа 2.0».
Учасниці дискусії наголосили, що розширення професійних можливостей для жінок має стати довгостроковою тенденцією. Адже досвід, здобутий під час війни, доводить: жінки можуть успішно працювати у технічних, виробничих та інших професіях незалежно від усталених гендерних стереотипів. Завдання держави й роботодавців — закріпити ці зміни та забезпечити рівні можливості для професійного розвитку і після війни.
