Марія Іонова: Ми повинні забезпечити нашим захисникам і захисницям репродуктивні права
23 листопада 2023
Поділитись

Питання гарантування репродуктивних прав наших захисників і захисниць має стати державною політикою. І крім законодавчої роботи, необхідно передбачити на це відповідне фінансування та провести якісну просвітницьку роботу серед суспільства.

Про це заявила співзасновниця Українського Жіночого Конгресу, народна депутатка України Марія Іонова під час дискусії «Формування нової системи громадського здоров’я та відновлення людського капіталу», яка об’єднала учасників і учасниць 7 УЖК довкола тем фізичного та ментального здоров’я, а також збереження генофонду українців.

«Питання репродуктивних прав наших військових має бути державною політикою, тоді буде набагато легше вирішити це питання. І шукати джерела фінансування всім разом. Ми маємо в першу чергу бути в цьому зацікавленими», – вважає співзасновниця УЖК.

Марія Іонова повідомила, що парламент щойно ухвалив законопроєкт №8011 «Про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство». Закон передбачає, що військові ЗСУ отримають можливість безкоштовно вилучати та зберігати свої репродуктивні клітини, щоб у разі поранення на фронті, яке впливає на статеві функції, чоловіки та жінки пізніше змогли мати дітей.

Марія Іонова наголосила: демографічні проблеми – це вже питання національної безпеки, і вони лише поглиблюватимуться.

З огляду на це, народна депутатка висловила застереження, що вирішення демографічних проблем, зокрема з використанням допоміжних репродуктивних технологій, вочевидь спричинить проблеми в суспільстві на релігійному рівні, тобто з церквою. Подібне, за її словами, вже відбувалося під час інших законодавчих ініціатив у гендерній політиці, зокрема під час ратифікації Стамбульської конвенції.

«Врегулювання потребують дуже багато питань, але перше, що ми маємо зробити, – надати право. Тоді вже підуть фахові дискусії зі спеціалістами, як захистити жінку, чоловіка і дитину», – переконана Марія Іонова.

За її словами, вже зараз експертному середовищу варто подумати про державно-приватне партнерство у цьому питанні, адже держава самотужки буде не в змозі покрити всі витрати на збір і зберігання репродуктивного матеріалу.

«Наш шлях до реалізації – це не тільки ухвалення закону, а щоб ми з вами стали свідками, як військовослужбовці та військовослужбовиці скористалися цією послугою та мали дітей, а ми їх привітали їх з цією подією», – сказала Марія Іонова.

Особливу увагу учасники та учасниці під час дискусії приділили демографічній проблемі і тим факторам, які впливають на ці процеси, зокрема, процеси відновлення ментального здоров’я, а також впровадження державних програм та кампаній, спрямованих на його стабілізацію.

Зокрема, народна депутатка України Марина Бардіна у своєму виступі показала, як може відновлюватися України з точки зору материнства та зосередилася на питаннях створення комфортного для жінок законодавства, яке б врегульовувало проблеми неоплачуваної праці жінок (робота по дому, доглядова робота), поєднання материнства з роботою, адаптацію робочих місць до потреб мам.

«Дуже важливим є питання суспільної культури. Чим більше жінок наполягатимуть на змінах, тим швидше вони відбудуться», – вважає Марина Бардіна.

«Ментальне здоров’я – ознака зрілості нації», – сказала під час свого виступу керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України Оксана Збітнєва.

Вона наполягає: відкладати питання ментального здоров’я не можна, і кожна жінка має першочергово думати, що може зробити для себе сама, не перекладаючи відповідальність за власний стан на державу.

Нагадаємо, що Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?» курує Перша леді Олена Зеленська.

«Ми в динаміці досліджуємо стан ментального здоров’я українців, спираючись на те, як вони суб’єктивно до цього ставляться. Так, кількість респондентів, що оцінюють своє ментальне здоров’я негативно, порівняно з минулим роком, зросла з 8,5% до 11%. Найбільше стрес і знервованість відчувають молоді люди віком від 20 до 34 років», – розповіла Оксана Збітнєва.

За її словами, найбільше психічного відновлення потребують не лише люди з бойовим досвідом і ветерани, але й підлітки та літні люди.

«Бережіть себе і своє ментальне здоров’я, бо ми є найцінніше, що є в цій країні», – закликала Оксана Збітнєва.

Практичні поради, як подбати про себе і рідних, запропонувала медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. Для старшого покоління, приміром, вона наполягла на проведенні вакцинації від ковіду, грипу та пневмококової інфекції.

Вона також повідомила про розпочатий Міністерством охорони здоров’я спільно з ЮНІСЕФ моніторинг безпечності пологових будинків, а також про психологічну допомогу, яку ЮНІСЕФ організовує для медичних працівників.

«Дбаймо і зустрічаймо з гідністю наших захисників і захисниць», – закликала керівниця державного Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» Ксенія Возніцина, який опікується реабілітацією ветеранів з 2014 року.

Саме це, на її переконання, дасть можливість для наших героїв і героїнь, що повертаються з фронту, для посттравматичного зростання.

«Феномен посттравматичного зростання відбувається в тих людей, які мали підтримку. Ми всі можемо бути для них якорями. Це великий потенціал. Допомагають не тільки центри реабілацій, а кожна людина, яка трапляється в житті тих, хто повертається з фронту. Психічне здоров’я захисників і захисниць залежить від кожного з нас», – сказала Ксенія Возніцина.

Вона також додала, що для роботи з більш глибокими й складними травмами фахівці потребують додаткового навчання, і міжнародні організації в цьому допомагають Україні.

Медичний погляд на проблему репродуктивного здоров’я українок і українців озвучив президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько.

Він зауважив, що у 2022 році в Україні зафіксовано 200 тисяч новонароджених, а на початку 90-х років їх було 660 тисяч, тобто спад народжуваності розпочався не з початком великої війни.

Олександр Юзько наголосив також на необхідності розробки програми повернення жінок репродуктивного віку з-за кордону, а також використання позитивного міжнародного досвіду.

«Ми покладаємо надії на допоміжні репродуктивні технології. Тут резерв шалений, але для цього потрібні фінансові вкладення», – визнав репродуктолог.