Культура має стати невіддільною частиною державної політики, розвитку громад та економіки України, а інвестиції в неї не повинні сприйматися як другорядні витрати. В умовах повномасштабної війни, коли Росія цілеспрямовано знищує українську культурну спадщину та намагається стерти національну ідентичність, збереження й розвиток культури є частиною українського спротиву та питанням національної безпеки.
Про це йшлося під час дискусії «Культура як стратегія» на 10-му Українському Жіночому Конгресі, який відбувся 22 жовтня в Києві. Представники громадського сектору, бізнесу та культурних інституцій обговорили, як забезпечити системну підтримку культури, залучати фінансування, зберігати культурну спадщину та просувати українські культурні проєкти у світі.
Віцепрезидентка зі стратегічних партнерств та програмної діяльності Фонду Східна Європа Віра Недзведська розповіла про підтримку культурних проєктів і залучення міжнародних партнерів до їх фінансування. Окрему увагу вона приділила цифровим ініціативам, які допомагають зберігати культурну спадщину та передавати її наступним поколінням.
Заступниця голови правління ПриватБанку з питань фінансів Лариса Чернишова навела приклад того, як за роки повномасштабної війни змінилася культура благодійності українців. За її словами, середня сума донату через сервіси ПриватБанку зросла більш ніж у 12 разів.
«У 2022 році середня сума донату через сервіси ПриватБанку становила 16 гривень. Сьогодні це 200 гривень! Ми донатимо свідомо і регулярно. А ПриватБанк надає цілу лінійку інструментів, щоб зробити підтримку простішою», – розповіла Лариса Чернишова.
Вона наголосила, що зручні інструменти благодійності мають допомагати й культурним ініціативам.
«Культура – це те, що ми не можемо собі дозволити втратити. І наше завдання – допомогти підтримувати культуру швидко і зручно», – зазначила вона.
Директор благодійного фонду «МХП-Громаді» Володимир Забела розповів, що підтримка культури є одним із пріоритетів фонду та компанії МХП після допомоги Збройним силам України та громадам.
Серед проєктів, які вони підтримують, – «Театр ветеранів», що допомагає військовим ділитися власним досвідом, а цивільним – краще розуміти його. Ще одна ініціатива – освітня платформа «Україна. Світ Трипілля», створена для популяризації історії Трипільської цивілізації за допомогою сучасних технологій.
«Театр ветеранів – унікальна річ, яка дозволяє подивитися на досвід наших військових. Це потрібно не тільки для них, а в першу чергу – для цивільних. Це є і частиною культурної дипломатії», – зазначив Володимир Забела.
Директорка-продюсерка Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки Оксана Немчук наголосила на необхідності системного просування української культури за кордоном. За її словами, міжнародне представлення культурних проєктів потребує наполегливої та послідовної роботи.
«Просування нашої культури – це стратегія нашого національного виживання і це стратегія всієї нашої культурної спільноти», – наголосила Оксана Немчук.
Історик, голова громадської організації «Музей відкрито на ремонт» Леонід Марущак розповів про порятунок культурної спадщини під час повномасштабного вторгнення. З початком великої війни діяльність організації перетворилася на масштабну операцію зі збереження історичних і культурних цінностей.
«Наше завдання – не просто вивезти і зберегти культурну спадщину, а допомагати усвідомлювати національну ідентичність», – пояснив Леонід Марущак.
Учасники дискусії наголосили, що збереження культури не може обмежуватися порятунком пам’яток чи підтримкою окремих проєктів. Вона має стати постійним пріоритетом державної політики, розвитку громад та міжнародного представлення України. Саме такий підхід відповідає головній темі 10-го Українського Жіночого Конгресу – «Від винятків до нових стандартів».
