Проблеми з працевлаштуванням і водопостачанням, складнощі з реабілітацією військових і підтримкою внутрішньо переміщених осіб можуть подолати жінки, які повірили у власні сили та захотіли допомогти іншим.

Говорячи про подолання бар’єрів для жінок у малих громадах, учасниці Українського Жіночого Конгресу у Черкасах розповіли про можливості, які можна побачити в непрості часи.

Про складний процес залучення жінок до відновлення у своїй країні у післявоєнні часи розповіла Надзвичайна і Повноважна Посол Хорватії в Україні Аніца Джамич.

«Я бажаю жінкам України йти тим шляхом, яким ви вже крокуєте. Я вас підтримую!» – запевнила Аніца Джамич.

Координаторка проєктів благодійного фонду «Керітас Запоріжжя» в прифронтових територіях Олеся Разгонова розповіла про сільгоспгранти у двох громадах.

«Ми побачили приголомшливий результат – жінки почали освоювати мотоблоки, обробляти землю, відновлювати теплички, вирощувати ранні овочі, полуницю. Дівчата надихалися і починали здобувати аграрну освіту. Ми бачили жінок, які почали стабілізувати своє життя. Це мотивує працювати далі», – зазначила Олеся Разгонова.

Ще одна реалізована в громадах програма фонду – «Гроші за роботу», де у великій кількості працюють жінки.

«Ця робота розрахована на некваліфіковану працю: жінки займаються розбором завалів, прибиранням будівельного і небудівельного сміття, озелененням і покосом трави. Це все потребує чоловічої сили, але перекладається на жіночі плечі, тому що в нас нестача здорових чоловіків, які могли б цим займатися», – розповіла представниця Фонду.

Вона додала, що інший важливий виклик для регіону – це руйнація централізованого водопостачання. У зв’язку зі знищенням Каховської ГЕС і регулярними обстрілами постійно виходять з ладу трубопроводи, а життя без води в сільській місцевості неможливе, тож завдяки норвезькій підтримці було відновлено 17 об’єктів водопостачання.

Депутатка Черкаської районної ради Людмила Дорошко поділилася щемливою особистою історією, як її чоловік проходив реабілітацію внаслідок складного поранення на передовій.

Вона закликала присутніх допомагати сім’ям ветеранів і військових, не оминати увагою жінок-вдів, підтримувати їх морально.

«Ветерани та їхні близькі потребують від суспільства розуміння і допомоги», – додала вона.

Голова Смілянського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Інга Гончаренко розповіла, як громада приймала вимушених переселенців і допомагала їм адаптуватися до нового життя, що відбулось цілком успішно. Однак на сьогодні постала інша проблема – підтримка жінок, чиї чоловіки пішли у військо. Для цього була створена група підтримки «Чекаю», яка підтримує жінок, що втратили рідних.

Керівниця проєктів Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи Земфіра Кондур розповіла про те, що держава недостатньо використовує потенціал національних спільнот, зокрема у відбудові.  

«Для відновлення країни нам потрібен людський ресурс. І тут варто постійно консультуватись, говорити з людьми – в громадах, на обласному, національному рівнях. І я буду просити – не забувати про представників і представниць національних спільнот», – зауважила Земфіра Кондур.

Про силу громад розповіла Голова Бобрицької громади Черкаської області Олена Штефан. Приміром, щоб представники громади знали, на що спрямовується бюджет, був організований «бюджет участі», де жителі сіл із своїми маленькими проєктами можуть брати участь і втілювати мрії у своїх населених пунктах.

За її словами, громада найбільше чекає повернення усіх наших захисників.

«Ми готуємось, у нас вже працює хаб, є працівники з супроводу ветеранів. На сьогодні жінки не зупиняються, вони активні, вони роблять свою роботу для наступних поколінь», – повідомила Олена Штефан.