У непрості для економіки країни часи саме жінки взяли на себе лідерство у малому підприємництві. Їм же належить активно брати участь у повоєнній відбудові країни.
Про це йшлося під час дискусії «Жінки в бізнесі під час війни та їх роль у процесі відбудови». Учасниці платформи поділилися своїм досвідом релокації власних бізнесів, розповіли про нові можливості та виклики, з якими їм доводиться мати справу.
Ідеологиня проєкту «Made in Ukraine», модераторка Юлія Савостіна навела статистику – за даними Опендатабот, 56% нових ФОПів в Україні у 2023 році відкрили жінки. Тобто кожен другий ФОП в Україні під час війни відкривають жінки. Від початку року жінки вже зареєстрували 154 тисячі ФОПів.
«Однак в Україні немає жодного правління державної чи приватної корпорації, яке б на 100% складалося з жінок. Але є безліч протилежних», – зауважила модераторка.
У своєму відеозверненні заступниця Адміністратора USAID з питань політики та програмування Iзобель Коулман вказала на надзвичайно важливу роль українських жінок у протистоянні російському вторгненню. Вона назвала українських жінок надихаючими, а також закликала підтримувати жінок і дівчат.
Власниця підприємства Modriz Ольга Білодід під час свого виступу розповіла про нові можливості, які з’явилися для українських підприємиць. Зокрема, з’явилися нові навчальні та грантові програми, доступ до міжнародного досвіду.
«Для українського продукту в багатьох країнах відкриті двері», – запевнила Ольга Білодід.
Своїм досвідом релокації бізнесу з виготовлення килимів ручної роботи з окупованого Херсона на Івано-Франківщину поділилася власниця ткацького ательє «Вандра Рагз» Лариса Метла Боден. За її словами, завдяки міжнародним партнерам деякі працівниці змогли виїхати разом з дітьми за кордон, а ті ткалі, хто не захотіли виїжджати, продовжили працювати в Косові. Цій громаді пані Лариса висловила вдячність за тепле прийняття і можливість продовжувати далі працювати.
Про довгий процес адаптації, зміну бізнес-плану та інші проблеми, які ускладнюють виготовлення продукції, розповіла співзасновниця підприємства «Нова кухня» Марія Бубнова, яка релокувала свій бізнес із Маріуполя до Славутича.
«Влада повинна бути поруч із людьми», – вважає Голова Іванівської сільської ради Чернігівської області Олена Швидка.
На своєму прикладі вона розповіла, як це реально втілювати це гасло в життя. Іванівська громада пережила окупацію та завдяки відчутній підтримці очільниці змогла швидко оговтатися від наслідків російського перебування.
«На наступний день після деокупації я провела збори громадян, ми організували жінок-підприємиць, які очолили гуманітарний штаб. Ми забезпечували людей продуктами харчування, ліками, засобами гігієни. Згодом почали відбудову домівок, і нам вдалося таким чином повернути в громаду майже все населення. Залучала й міжнародну допомогу. Ми відкрили школи офлайн. Громада почала допомагати іншим звільненим громадам, ЗСУ», – розповіла Олена Швидка.
Членкиня наглядової ради «ПриватБанку» Юлія Мецгер надихнулася історіями українських жінок-підприємиць і закликала жінок користуватися не тільки міжнародними грантами, але й використовувати можливості від вітчизняних банків.
У свою чергу Президентка Жіночої Ділової Палати України Наталія Карпенчук-Конопацька, яка долучилася до 7 Українського Жіночого Конгресу онлайн, сказала, що роль українських жінок змінюється – потрібно тільки їх посилити по регіонах.
«Українські жінки – інноваційні й гнучкі. Як ми знаємо, 59% жінок мають намір створити бізнес, але не мають необхідних знань. Нам треба посилити їхню економічну спроможність», – зазначила Наталія Карпенчук-Конопацька.
Під час дискусії також обговорювалися питання про підтримку жіночого підприємництва, створення можливостей для навчання та розвитку жінок-підприємиць, а також про налагодження діалогу між державою, міжнародними партнерами та бізнесом для підтримки релокованих підприємств, якими керують жінки.
Дискусія відбулася в рамках 7 Українського Жіночого Конгресу, який триває 22-23 листопада під гаслом “Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови”.
