Дискусія розпочалась із відеозвернення Першої леді україни Олени Зеленської. вона розповіла про найгарячіші точки українського спротиву у війні, яка триває. “Нас зібрала важлива тема. Можливо, найважливіша із тем – це права людини,” – сказала у своєму зверненні Перша Леді України. Вона привернула увагу до історій пояснила, що пов’язує українського солдата, волонтера, дітей, котрі щойно були врятовані під час евакуації, та тих, хто приймає глобальні рішення, а також звичайних людей в усіх куточках світу. Всіх нас об’єднують права людини, які мають бути гарантовані усім без виключення і завжди.
Слово під час обговорення мали Катріна Кактіна, Посол Латвії при міжнародних організаціях у Відні, яка, зокрема, зазначила: “Я б хотіла, аби ми не мали визнавали сміливість українських жінок під час війни – за те, що вони сміливо йдуть на цю війну, за те, що сміливо відправляють своїх близьких на цю війну, за те, що мають сміливість жити втративши своїх близьких на цій війні, за сміливість жити після усього, що довелось пройти на цій війн, в тому числі і сексуальне насильство. Я хочу визнавати сміливість українських жінок за те, що вони відкривають власні бізнеси, стають виконавчими директорками, стрибають з парашутом – за всі ті речі, за які ми зазвичай вважаємо людей сміливими у мирному житті.”
Посол Катріна Кактіна також поділилась думками про власний досвід підтримки України в рамках дипломатичної роботи у міжнародних організаціях у Відні.
У панельній дискусії взяла участь радниця Українського Жіночого Конгресу Ірина Дробович, яка зазначила, що “Демократичні переконання та цінності керують нашими діями під час цієї боротьби. Адже, дуже часто ми чуємо від активних українських жінок – «Хто, як не я?». І такий погляд на світ та своє місце в ньому властивий вільним, демократичним спільнотам, на відміну від автократій, де ключовою залишається позиція «хтось, але не я»”.
У своєму виступі під час дискусії Ірина Дробович спиралася на ключові думки про те, що:
– суперсилою українських жінок – як і українського народу загалом – є вміння будувати горизонтальні зв’язки, що спрацьовують в моменти випробувань та великих потрясінь. Іншими словами, нам не потрібна вказівка «зверху», щоб почати діяти – ми робимо це самі, і тому з перших днів війни ми побачили лідерство українських жінок, котрі розгорнули гуманітарні та волонтерські хаби, прийняли тимчасово переміщених осіб, єдиним голосом заговорили на міжнародній арені на підтримку України.
– українські жінки здатні відновлюватись і поставати з руїн, знову і знову робити свою справу, керуючись підходом: «бігти стільки, скільки можливо, а потім – бігти стільки, скільки треба».
Спікерками під час дискусії також були Наталя Грицовканич, співзасновниця простору Domivka.co для українських жінок у Відні та Джорджія Голмер, членкиня правління наших австрійських партнерів Women without Borders. Кетрін Янгер, історикиня Центральної та Східної Європи, наукова керівниця програми “Україна в європейському діалозі” Інституту гуманітарних наук (IWM) у Відні, виступила модераторкою дискусії.
Виставка «Борися, сестро!» присвячена питанню рівності та прав жінок. 20 мисткинь представили свої роботи та через мистецтво говорили, про дієвість та активність жінок, а також про їхню роль у нашій війні. Кураторка виставки – мисткиня Яна Гринів.
В рамках події було організовано фандрейзингову кампанію на підтримку пошиття військової форми для жінок. Кошти будуть передані ініціативі Arm Women Now.
Такі заходи дуже важливі, адже дають можливість знову і знову говорити про страшну війну в Україні, розказувати про особливу роль жінок на найрізноманітніших фронтах, а також нагода працювати з іноземною авдиторією, якій защораз потрібно нагадувати, якою ціною здобувається свобода цілої Європи.
