Прагнення миру, очікування миру стали головною мрією та ціллю України з часів військової агресії Російської Федерації. Але мир не приходить сам по собі. Його потрібно будувати, зберігати та укріплювати. Важливу роль у цьому відіграють жінки.

Міжнародний день миру нерозривно пов’язаний із ще одною датою – 31 жовтня, коли у цей день 2000 року була прийнята Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН. Резолюція стала першим кроком для визнання непропорційного впливу війни на жінок, а також важливості жіночої участі та лідерства в запобіганні конфліктів і побудові миру.

Активна участь жінок розглядається як необхідна умова для досягнення міжнародного миру і безпеки в широкому розумінні цієї концепції. Це знакова резолюція і основне джерело натхнення для прихильників ґендерної рівності в усьому світі, оскільки вона вперше пов’язує досвід жінок у конфлікті з програмою дій з питань міжнародного миру та безпеки.

“Якщо жінка має право, то вона має і вибір! Після того як були відкриті для жінок бойові посади та можливість здобувати військову освіту все більше жінок обирають для себе кар’єру у секторі безпеки та оборони. Коли збільшується кількість жінок у цьому секторі то зростає довіра суспільства до силових інституцій, цей фактор особливо важливий у процесі миробудування. Там де є жінки, там менше агресії та насильства, там більше можливостей для діалогу та створення безпечних умов”, — переконана Марія Іонова, Народна депутатка України, співзасновниця Українського Жіночого Конгресу.

По даним ООН-жінки, жінки і чоловіки відчувають конфлікт по-різному. Говорячи про відмінності, маємо пам’ятати, що мирне населення у конфлікті може потерпати по-різному, мати різні потреби і відчувати різні наслідки.

Жінки і дівчата:

•  їм може бути складніше отримати продукти, паливо, воду;
• жінки зазвичай опікуються більшою кількістю залежних;
• мають більший ризик сексуального насильства – жертв сексуального насильства частіше відкидають рідні і суспільство;
• жінок примушують до проституції;
• реабілітаційні програми можуть ігнорувати жінок і дівчат.

Чоловіки і хлопці:

• на них частіше покладають відповідальність за утримання сім’ї;
• частіше беруть зброю;
• хлопців можуть примусити піти в армію;
• після конфлікту чоловіки можуть мати інвалідність і не мати змоги працювати для забезпечення сім’ї;
• чоловіки можуть частіше вдаватися до насильства;
• реабілітаційні програми можуть бути спрямовані тільки на колишніх комбатантів.

Що говорить Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН?

Резолюції Рада Безпеки надає рекомендації як державам так і міжнародним організаціям щодо залучення жінок до вирішення військових конфліктів, наприклад:

• закликає держави забезпечувати більшу участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень в рамках національних, регіональних і міжнародних інститутів і механізмів запобігання, регулювання і вирішення конфлікті;
• наполегливо закликає держави-члени розширювати свою добровільну фінансову, технічну і матеріальну підтримку зусиль з підготовки персоналу з урахуванням ґендерних аспектів;
• пропонує державам-членам включати надані рекомендації у національні програми підготовки військового і цивільного поліцейського персоналу, цивільним персоналу з проведення заходів щодо підтримки миру;
• закликає Генерального секретаря активізувати участь жінок на директивних рівнях у врегулюванні конфліктів і мирних процесах та призначити більше жінок на посади спеціальних представників та посланників у миротворчих місіях, польових операціях ООН, особливо серед військових спостерігачів, цивільного, поліцейського персоналу, співробітників з прав людини і гуманітарного персоналу;
• включення ґендерного компонента в операції з підтримання миру;
• дати державам-членам керівні вказівки.

При цьому, за даними ОБСЄ, на практиці лише 2% медіаторів і посередників, 9% перемовників у військових конфліктах світу протягом 1992-2011 рр. – це жінки. У системі миротворчих місій ООН жінки найняті переважно як допоміжний персонал. У 2014 р. з приблизно 125 000 миротворців жінки складали 3% військового персоналу та 10% – поліцейського. Лише 2% фінансування програм миру і безпеки йде на ґендерну рівність чи підтримку жінок.

У лютому 2016 року Україна прийняла Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року.

Важливо розуміти, що військові конфлікти здійснюють значний вплив на життя жінок і чоловіків. При цьому, достатньо велика частина жінок не є пасивними спостерігачками. Вони виконують активні функції – служать у збройних силах, правоохоронних органах, добровольчих батальйонах. Жінки складають більшість волонтерських груп та організацій, надаючи допомогу як військовим, так і громадянам, що залишилися на тимчасово окупованій території, а також внутрішньо переміщеним особам.