НОВИНИ

На лінії фронту з COVID-19: жінки–медики в боротьбі з пандемією

За статистикою більшість медиків у світі складають жінки – не лише серед лікарів, але й серед молодшого та середнього медичного персоналу. В нашій країні жінки становлять 83% медичних і соціальних працівників.

Нещодавно знайома лікарка-інфекціоністка на моє запитання «Як Ваші справи?» відповіла дуже коротко і дуже стримано «Працюємо». Начебто не відбувається нічого надзвичайного.

Насправді – відбувається. Вже понад пів року весь світ веде запеклу боротьбу з невідомою до цього часу хворобою – коронавірусом COVID-19. Кількість інфікованих обчислюється мільйонами, кількість загиблих – сотнями тисяч. І щойно, здавалося, з’явилися позитивні зміни і деякі країни навіть послабили карантинні заходи, як прийшла друга хвиля епідемії.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтвердила, що пандемія COVID-19 набирає обертів. «Пандемія прискорюється… Світ перейшов до нової і небезпечної фази. Вірус все ще швидко поширюється, він все ще смертельний, і більшість людей все ще вразлива до нього», — сказав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

COVID-19 спровокував безпрецедентну кризу, яка має катастрофічний вплив на життя, здоров’я, економіку. Це не просто криза світової системи охорони здоров’я, це – глобальна гуманітарна криза. Пандемію вже назвали найбільшим соціально-економічним шоком з часів Другої світової війни.
Не обійшла епідемія стороною і Україну. Виявлено понад 30 тисяч хворих, із них кожен п’ятий за даними МОЗ – медичний працівник. Загалом близько 6 тисяч українських медиків уже захворіли на коронавірусну інфекцію.

В Італії серед усіх людей, у яких підтвердили COVID-19, було 6200 медиків. В Іспанії, за попередніми оцінками, їх близько 6500 – або 12% випадків зараження. У Китаї, за офіційними даними, на початку березня були заражені близько 3300 медичних працівників. Один із британських чиновників охорони здоров’я розповідав BBC, що у деяких районах на лікарняних перебувають до 50% співробітників лікарень.

Це означає, що десь 4-15% підтверджених випадків коронавірусу в світі – це медики.

І це – не несподіванка. Адже саме медичні працівники – лікарі, медичні сестри, санітарки, екіпажі екстреної медичної допомоги, а також працівники соціальних служб постали на передньому краї боротьби з новою недугою. Вони перебувають у тісному контакті з інфікованими людьми і зазнають впливу дуже високих доз вірусу. До того ж вони не можуть піти на карантин або працювати віддалено.

З початком пандемії медики опинилися в зоні найвищого ризику і прийняли на себе перший удар, не маючи на той час ні засобів індивідуального захисту, ні спеціальних тестів, а іноді й просто достатньої кількості медичних масок. Працівники та працівниці медичної сфери й так званих кризових сфер (соціальні працівниці, аптекарки тощо) зіткнулися з додатковими фінансовими витратами. Прикрий факт – 60 % з них були вимушені придбати засоби індивідуального захисту повністю або частково за власний кошт. Зокрема, лише 13,9% жінок, які працюють у медичній сфері, сказали, що вони повністю забезпечені засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками тощо). 59,7% – забезпечені засобами захисту частково, а 26,4% не забезпечені ними взагалі.

Більше про вплив коронавірусу на жінок – у дослідженні «Оперативна гендерна оцінка становища та потреб жінок у контексті ситуації з COVID-19 в Україні».

За статистикою більшість медиків у світі складають жінки – не лише серед лікарів, але й серед молодшого та середнього медичного персоналу. В нашій країні жінки становлять 83 % медичних і соціальних працівників.

За даними Державної служби статистики 2018 року кількість штатних працівників у цій сфері становила 959,2 тис. осіб, з них 797,0 тис. жінок. Частка жінок, що працюють у секторі охорони здоров’я та соціальної допомоги, 2018 року була 83,1%, з них 82,8% жінок працювали безпосередньо у сфері охорони здоров’я.

При цьому жінки, зайняті в медичній сфері, отримують на 12% меншу заробітну платню, ніж їхні колеги-чоловіки, за умов однакого навантаження та кількості відпрацьованих годин, і становлять лише 20% складу комітетів з питань координації протидії поширенню пандемії COVID-19.

І саме жінки, яких дехто нещодавно принизливо називав «слабкою статтю», зараз несуть на своїх плечах основний тягар боротьби з коронавірусом. Тому війну з COVID-19 в певному сенсі можна назвати жіночою.

Літо та спека стали додатковим навантаженням для лікарів – у масках важко дихати навіть не тривалий час, костюми індивідуального захисту, на відміну від скафандрів космонавтів, не мають систем охолодження чи вентиляції, а від постійного носіння захисних окулярів, распіраторів і рукавичок виникає подразнення і лущення шкіри.

А про психологічні навантаження та стрес навіть говорити не доводиться.

На жаль, люди, втомлені тривалим перебування на самоізоляції, сприйняли хорошу погоду та певні послаблення карантинних заходів як ознаку того, що карантин закінчено, загрози немає, маски непотрібні і знову «все можна». Як наслідок – крива захворюваності знову поповзла вгору, епідеміологічна ситуація в Україні погіршилася, кількість інфікованих коронавірусом збільшилася і, відповідно, зросло і без того велике навантаження на лікарів/ок, медичних сестер, санітарок.

Можливо, настав час визнати, що сьогодні робота наших медиків є подвигом, а вони самі – справжніми героїнями і героями.

У Парижі, Барселоні й Нью-Йорку люди відкривають вікна, виходять на балкони і щовечора оплесками вітають тих, хто ризикуючи власним життям, рятує інших.

І мінімальне, що може зробити кожен із нас уже сьогодні для них, не зважаючи на загальну втому від карантину – це прислуховуватися до їхніх порад, виконувати рекомендації і намагатися не додавати їм зайвих проблем. Саме в такий спосіб ми допоможемо нашим лікарям в їхній нелегкій, але такій важливій роботі.

Scroll Up