НОВИНИ

Європейська хартія рівності: крок уперед для розвитку місцевих громад

Практичним інструментом реалізації політики рівності на місцевому рівні сьогодні є Європейська хартія рівності. Хартія, що закликає європейські місцеві та регіональні органи самоврядування взяти на себе зобов’язання використовувати існуючі повноваження і партнерства для досягнення більшої рівності своїх громадян.

За 15 років існування Європейської Хартії рівності до неї приєдналися 1872 міста та 36 країн по всьому світу. В Україні цей процес розпочала Асоціація міст два роки тому. За цей час 80 органів місцевого самоврядування, серед них 60 міст та містечок, взяли на себе зобов’язання дотримуватися правил рівності у своїй діяльності. Одними із перших українських міст до документа приєдналися Вінниця (2017 рік), Житомир та Ірпінь (2018 рік).

Підписання Хартії дозволяє органам місцевого самоврядування публічно продемонструвати відданість принципам рівності жінок і чоловіків та зобов’язання реалізовувати їх на території своєї діяльності. Для цього підписант розробляє План дій для досягнення рівності, у якому визначено пріоритети, дії та ресурси для їх реалізації.

Олена Кондратюк, Віцеспікерка Верховної Ради України, співзасновниця Українського Жіночого Конгресу зазначає, що досягнення принципів рівності – непростий виклик. Це тривалі та багаторівневі зміни в усіх сферах життя, відмова від численних штампів і стереотипів.

“В Україні процес визнання принципів рівних прав і можливостей людей, незалежно від статі, усе більше набуває незворотного характеру. Це добрі зміни! Один з наших спільних успіхів – це рівень представництва жінок у Верховній Раді 9 скликання – 21%”, – говорить вона.

Проте, як зазначає Віцеспікерка, українським жінкам вже мало представництва. Вони хочуть впливати й брати участь у прийнятті рішень на всіх рівнях, щоби зробити життя в Україні більш справедливим для кожного.

Олена Кондратюк констатує, що в Україні, чим вищий рівень прийняття рішень, тим менше у цьому процесі представлені жінки. Особливо, там де мова йде про розподіл ресурсів та бюджетних коштів. Ця ситуація характерна, не лише для Верховної Ради та Уряду. Те саме відбувається в органах місцевого самоврядування.

“Ми повинні це змінити! Адже жінки-політикині мають дуже багато переваг, про які часто соромляться говорити. Жінки швидко адаптуються, швидкі на підйом, ініціативні, стресостійкі. Вони дуже добре розуміють та відчувають проблеми своєї громади. Я переконана, що підписання Європейської хартії рівності жінок і чоловіків є необхідним і важливим кроком уперед для розвитку місцевих громад”, – додає Кондратюк.

Світлана Ходакова, голова правління громадської організації «Відкрите суспільство» вважає, що фактична рівність в Україні може бути досягнута в разі, якщо місцева політика використовуватиме гендерний підхід у своїй діяльності.

Вона вказує на те, що в Україні триває активна реформа децентралізації влади. Територіальні громади отримують більші фінансові й управлінські повноваження. Це дає їм змогу самостійно планувати політику, розвиток, розподіл ресурсів і реагувати на наявні проблеми.

“На жаль, підходи до ідентифікації та вирішення проблем часто залишаються стереотипними: проблему розглядають без оцінки потреб різного впливу політики на жінок та чоловіків”, – говорить вона.

На її думку, така ситуація лиш поглиблює гендерну нерівність у громадах, унаслідок чого — зокрема, але не виключно — Україна посідає 83-тє місце за рівнем розвитку демократії в країні (дані Democracy Index 2017) і 65-те місце – у світовому рейтингу дотримання гендерної рівності (дані Всесвітнього економічного форуму).

“Індекси – це сухі цифри, але за ними стоять життя людей. Приєднуючись до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків на місцевому рівні органи місцевого самоврядування публічно визнають свою відданість ідеям рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. І не лише публічно визнають, а змушені діяти, за Хартією в дворічний термін необхідно підготувати план дій на реалізацію принципів Хартії на місцевому рівні”, – додає Світлана Ходакова.

Поки що у світі немає реалізованої моделі ідеального міста рівності, проте крок за кроком, поступово, завдяки локальним гендерним ініціативам утвердження в громаді гендерної рівності стає можливим.

Приклад м. Вінниці по локальним ініціативам:

  • посилюється обізнаність державних службовців щодо політики утвердження рівних прав і можливостей;
  • створена робоча група з гендерно-орієнтованого бюджетування та аналізуються бюджетні програми;
  • відкриття соціальної квартири для переживших насильство;
  • діє політика рівності щодо протидії сексуальним домаганням;
  • посилення доступності публічного простору для маломобільних груп населення;
  • в публічному просторі встановлені скриньки для дітей, що можуть поскаржитися на насильницькі дії та інше.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда під час Форуму рівних прав і можливостей, який пройшов у Києві у вересні цього року наголосила, що боротьба з гендерно зумовленим насильством наразі в пріоритеті для міської влади. Вона зізналася, що була шокована, коли почала заглиблюватися в питання насильства в родині.

“Коли ми почали вивчати це питання і відкрили нашу першу гарячу лінію, я була шокована кількістю тих телефонних дзвінків, які ми отримали. І 15% дзвінків були від чоловіків – це мене здивувало. Давайте подумаємо, що це за насильство? Це хлопчики з інвалідністю у візках, які все життя прожили з мамою. Коли мама вже не має фізичної і психологічної можливості доглядати цю дитину, вона застосовує фізичне насильство. І це не просто про кримінальну відповідальність. Це глобальна системна проблема. Ні за рік, ні за два її не вирішити. У нас є акція «16 днів проти гендерного насильства». Але це акція, а насправді кожен день має таким бути”,наголосила Заступниця голови КМДА.

Попри численні випадки формального визнання і прогресу, рівності між чоловіками та жінками так і не було досягнуто у повсякденному житті. Жінки і чоловіки на практиці не користуються однаковими правами. Соціальна, політична, економічна і культурна нерівність зберігається, наприклад, в умовах нерівності заробітної плати та відсутності політичного представництва.

Саме тому, у всіх сферах своєї компетенції місцеві і регіональні органи самоврядування Європи відіграють і повинні відігравати стосовно громадян і мешканців вирішальну роль у реалізації права на рівність, особливо щодо жінок і чоловіків.

Scroll Up