Україна не може дозволити собі недемократичні вибори, тому наступні вибори відбудуться лише після нашої перемоги. Але готуватися до них потрібно вже зараз, зокрема, в частині забезпечення квоти на участь жінок у виборах, встановлену законодавством на рівні 40%.
Цю тему обговорили під час дискусії щодо участі жінок в українській політиці та процесі прийняття рішень в рамках 7 Українського Жіночого Конгресу, який триває у Києві. Участь у тематичній платформі взяли представники і представниці парламентських і непарламентських партій.
Учасники та учасниці обговорили, які виклики можуть чекати на українських політикинь і які можливості вони матимуть, зокрема, з огляду на майбутні демократичні вибори, які є запорукою успішної відбудови та сталого миру.
Голова правління ГО «Опора» Ольга Айвазовська переконана, що передусім справжні вибори – це вибори, в яких беруть участь обидві статі.
Пітер Ербен, Директор Міжнародної фундації виборчих систем в Україні, нагадав, як виступав на перших УЖК із закликом запровадити гендерне квотування. Через кілька років заклики стали реальністю.
На думку віцеспікера Верховної Ради України Олександра Корнієнка, після війни жінки в Україні отримають більше можливостей для активної участі у політичному житті країни.
«Повоєнна Україна – це і про збільшення можливостей для жінок займатися політикою. Зокрема, багато хто повернеться з-за кордону та привезе із собою новий досвід і, сподіваємося, активну лідерську позицію. В нас є унікальний шанс залучити їх в політичне та суспільне життя країни. Для цього, як держава, маємо зробити певні кроки, зокрема прийняти нове законодавство про партії, поправити виборчий кодекс, розв’язати питання щодо більшої залученості жінок до публічної служби, зокрема, на високих посадах».
Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк розповіла, що її партія має 2500 жінок-місцевих депутаток. 301 жінка очолює фракції. Декілька десятків жінок очолюють територіальні громади.
«Ми шукаємо спільне рішення про те, як повинні працювати гендерні квоти. Ми аналізуємо досвід виборів 2020 року, щоб уникнути зловживань», – зазначила Олена Шуляк.
Народна депутатка України (Європейська солідарність) Ірина Геращенко переконана, що готуватися до поствоєнних виборів потрібно вже зараз. Серед майбутніх викликів вона назвала виборчий реєстр, який не відповідає демографічній ситуації, і гарантування можливостей проголосувати внутрішньо переміщеним особам, зокрема жінкам: «Поствоєнний парламент матиме нове обличчя – його будуть представляти військові та волонтери й волонтерки».
У свою чергу, народна депутатка України («Батьківщина») Юлія Тимошенко зауважила, що її партія має майже 60 відсотків жінок-членкинь. Вона також сказала, що вибори під час війни неможливі.
«Нам треба зберегти новий виборчий кодекс, який працює з 1 січня 2023 року. І не дати нікому його зруйнувати, бо він кожній жінці, зокрема жінкам-військовим, дає абсолютну можливість зайти в політичне коло – на місцевому чи центральному рівні – набагато легше, ніж це було в попередні роки. Я вірю: якщо жінки реально візьмуть в свої руки різні процеси в Україні, то справедливість буде домінуючою», – сказала Юлія Тимошенко.
Народна депутатка України (Голос) Юлія Клименко вважає, що потрібно прискіпливо стежити за імплементацією гендерного законодавства.
Про те, що українці готуються до перемоги, а не до виборів, наголосила народна депутатка Верховної ради України VIII скликання Оксана Юринець. Однак, за її словами, нові реалії та набутий досвід має змінити способи політичної боротьби.
«Ми нація, яка має навчитися виживати. А політична канва і досвід дозволяє нам якісно конкурувати ідеями, а не поборювати одне одного у внутрішньо видовому способі», – вважає політикиня.
Присутній на 7 Українському Жіночому Конгресі Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко розповів присутнім про можливі виклики під час поствоєнних виборів.
На його переконання, зараз в Україні виникли додаткові виклики, зокрема, вимушена міграція жінок за кордон значно обмежує їх щодо участі в виборчому процесі.
«Запровадження гендерних квот було правильним і закономірним рішенням. Цей інструмент здатен подолати диспропорцію представлення жінок в українському парламенті. Зі свого боку, ЦВК включила гендерну рівність та інклюзивність у свої стратегічні цілі, – наголосив Олег Діденко. – Щоб отримати гендернозбалансований парламент, потрібно, аби гендерні квоти заповнювалися не формально. І над цим мають працювати політичні партії».
У заключному слові до панелі Директор Національного демократичного інституту (НДІ) Доктор Марчін Валецкі подякував організаторам Українського Жіночого Конгресу та висловив захоплення проривом, який зробили українські жінки у питаннях лідерства.
Учасники та учасниці також обговорили питання інформаційної війни, розробки нового виборчого законодавства, а також гарантування інклюзивності політичних та виборчих процесів.
Нагадаємо, 7 Український Жіночий Конгрес відбувається в Києві 22 і 23 листопада. Упродовж Конгресу учасники і учасниці дискутиватимуть у 6 тематичних платформах. Серед спікерок Конгресу – Перша леді Олена Зеленська, членкині Уряду, парламентарі та парламентарки, представниці органів місцевого самоврядування. У дискусіях беруть участь жінки-підприємиці, лідерки освітньої, медичної, правозахисної галузей, високі представники і представниці міжнародної спільноти.
