Сміливість діяти сьогодні – це найкраща інвестиція у завтра. Такого висновку дійшли учасники і учасниці дискусійної платформи «Сміливість бути першими», що відбулася в межах Українського Жіночого Конгресу-2025 23 жовтня у Києві.
Нині молоді українки та українці створюють дрони, запускають стартапи, керують підприємствами й надихають інших діяти, не відкладаючи на потім. Саме таких молодих людей об’єднала дискусійна платформа – простір для діалогу покоління, яке творить зміни вже зараз: у науці, громадському секторі, війську та освіті.
Модератор зустрічі, народний депутат України, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук наголосив на важливості підтримки молоді, що бере на себе відповідальність за майбутнє країни.
“Молодь не чекає на майбутнє, а створює його зараз”, – зауважив він, розпочинаючи дискусію.
Громадська активістка, студентка Українського католицького університету Анастасія Безпалько поділилася власним досвідом громадської діяльності та розповіла, як їй вдалося стати ініціатором перейменування міста Червоноград на Шептицький.
“Якщо ти бачиш, що є ніша, в якій треба щось змінити, треба діяти скоординовано. Молодь – це тут і зараз. Ми – те покоління, якому болить тут і зараз, тому ми беремо відповідальність тут і зараз”, – зазначила Анастасія Безпалько, додавши, що українська молодь загартована викликами останніх років.
Молодий ветеран, морський піхотинець, лідер соціальних проєктів Starlight Media Гліб Стрижко розповів, як військовий досвід і лідерство допомагають йому реалізовувати соціальні ініціативи, що надихають інших. На його переконання, з 2014 року Україна зробила квантовий стрибок у сприйнятті ветеранів і ветеранок – нині вік ветеранів змінився, це молоді люди, наші захисники і захисниці.
“Ветерани і ветеранки – це не про соціальну політику, це люди, які мають готовність до змін і відповідальності. У них різні потреби, але їм точно потрібна підтримка кожного з вас, надавайте її з гідністю, увагою, запитуйте про потреби”, – порадив Гліб Стрижко.
У свою чергу, учасниця проєкту «ВідНОВА:UA», голова громадської організації «Український національний центр» Марія Чілей, яка почала свою громадську діяльність у 13 років, розповіла про свій шлях у волонтерстві та важливість відновлення громад через особисту ініціативу, а також про те, як “пробиватися” молодим людям із сільської місцевості. Вона переконана – все починається з віри в себе.
“Ми не просто відновлюємо приміщення. Ми даємо відчуття, що кожен з нас долучається до відновлення нашої країни. Зміни починаються не з наказів, а з людей, які вирішили щось робити. Для мене лідерство – не про владу, а про створення простору, де кожен може проявитися”, – поділилася Марія Чілей.
Військовослужбовиця ЗСУ Вероніка Стояновська поділилася історією служби та своїм баченням ролі молоді у захисті держави. Вона – перша дівчина, яка підписала контракт “18-24” і долучилась до Сил оборони України. Попри численні відмови та гендерні стереотипи у війську, Вероніка Стояновська змогла стати медиком першої лінії.
“Перший мій вихід на позицію тривав 32 доби. Поки бригада не змінила місце, я не вийшла. З усієї бригади я вийшла останньою з позиції. Всі хлопці вийшли живими. Зараз я теж приїхала до вас з нуля”, – розповіла військовослужбовиця.
“Рівноправ’я у війську майже немає”, – поділилася власним досвідом Вероніка Стояновська, розповівши про випадки дискримінації під час навчання та проходження служби. Вона пропонує зробити систему набору дівчат і жінок в армію більш прозорою.
Громадська активістка, співзасновниця громадської організації «Вшануй» Катерина Даценко наголосила на важливості пам’яті про полеглих захисників і розповіла, як її команда залучає молодь до збереження історичної правди. Ініціативу про щоденну хвилину мовчання започаткувала ще бойова медикиня Ірина Цибух, Героїня України посмертно. Нині Катерина та її команда продовжують справу Ірини.
“Ми просуваємо не “хвилину мовчання”, а культуру пам’яті і культуру вшанування. Це поступовий процес, який дається складно. Ми пішли шляхом адвокації, пояснення, обережної комунікації. Найголовніше, що я розумію, – реформи ніколи не робляться в Києві. Для мене було важливим піти в регіони. У нас є координатори у 20 містах, які “виходять з картонками”, активно просувають хвилину мовчання. Ми перші інституційно і глобально до цього підійшли. Нам дуже важлива у цьому питанні взаємодія з місцевою владою. Память може нас об’єднати, стати містком між причетними і непричетними”, – впевнена Катерина Даценко.
16-річна студентка Немирівського фахового коледжу будівництва, економіки та дизайну Лілія Ткачук поділилася своїм досвідом навчання та участі в проєктах, які допомагають молоді розвиватися, а також розповіла, як поєднувати танці і тхеквондо.
“Молодь відкриває для себе те нове, що раніше ніхто не відкривав. І саме це є про сміливість”, – вважає Лілія Ткачук.
Астрофізикиня, освітня координаторка проєкту Science Kids Олена Компанієць розповіла про науку як простір натхнення для молоді.
“Я маю мрію, щоб в Україні розвивалася наука. Без науки у нас не буде сильної економіки та обороноздатної країни. Бо може здатися, що космос – це щось дуже далеке, але якби не дослідження космосу і не бажання людини підкорити космос, у нас не було б зручного взуття з амортизованою підошвою, зручного термоодягу, зручних подушок, бездротових технологій. Я знаю, що без дослідження космосу у нас не буде сильної країни і сильної економіки, бо це інвестиції в майбутнє, поява нових технологій, а з іншого боку – це про країну, яка має сильну оборону”, – переконана Олена Компанієць.
Студентка Української академії лідерства, TEDx-спікерка та голова молодіжної ради «Покоління перемоги» Віола Дудукаленко поділилася жахливим досвідом перебування в російській окупації. Також вона пояснила, чому важливо брати на себе відповідальність уже сьогодні.
“Сміливість бути першою для мене – це бути першою, хто заговорить про те, що було страшно, що ти чогось не знаєш, але готова вчитися. Творити треба з того, що ти бачиш”, – порадила Віола Дудукаленко.
Підсумовуючи дискусію, президент Фонду Східна Європа Віктор Лях підкреслив, що майбутнє України неможливе без активної участі молоді у суспільних процесах, науці та державотворенні.
“Ми сміливі бути першими у світі. В 2024 році ООН в індексі цифрового розвитку визнала Україну в категорії “електронна участь” першою в світі. Ми здобули 57 позицій зростання, яку за всю історію індексу не демонструвала жодна держава. І ми це зробили під час війни. Ми – номер 5 в сівіті в категорії “електронні послуги”. Це неймовірно надихає. Пам’ятайте, бути першим чи першою – це не про змагання, це про життєвий вибір. Я вірю в нас”, – сказав Віктор Лях.
Платформа «Сміливість бути першими» стала ще одним підтвердженням: молоде покоління українців уже сьогодні творить зміни, формує нові цінності та закладає підвалини успішної майбутньої України.
