Політика без жінок – це загроза демократії: дискусія на Восьмому УЖК
5 листопада 2024
Поділитись

Під час дискусії щодо участі жінок у політиці обговорювались нові виклики, які постають перед жінками. Учасники розмірковували над тим, якими будуть перші повоєнні вибори, як гарантувати активне і пасивне виборче право для тих українців, які вже довгий час перебувають за кордоном, що варто зробити, щоб не розгубити потенціал жінок, які вже є в політичних партіях, а в місцевому самоврядуванні – долучити нових проактивних жінок.

Старша директорка програм Національного Демократичного Інституту Олена Єна, модеруючи дискусію, зазначила, що 79% українців і українок прагнуть кращого балансу в політичному житті України, але можливості для політичного залучення жінок внаслідок мілітаризації та маскулінізації суспільства, на жаль, зменшується.

Про перші повоєнні вибори та напрацювання нового виборчого законодавства розповів учасникам і учасницям 8 УЖК перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко.

За його словами, питання участі або неучасті українців, які виїхали за кордон, у повоєнних виборах, може стати питанням, яке загрожуватиме жіночому політичному лідерству.

«Верховна Рада буде дуже уважно ставитись до того, щоб якісь права не зменшити. Треба тут політикам зайняти лідируючу роль. Щодо чоловіків, які виїхали,  – питання дискутивне, треба шукати якесь рішення. Але жінки, які рятували родини, які зараз перебувають не в Україні, ми їм маємо дати можливість, як мінімум обирати, і балотуватися, напевно також. На всіх виборах – і національних, і місцевих», – переконаний Олександр Корнієнко.

Окремо він наголосив на тому, що в процесі організації повоєнних виборів необхідно дуже уважно поставитись до можливості голосування військових.

«Ми розуміємо, що військових буде дуже багато – і як виборців, і як кандидатів. Треба зробити все можливе, щоб тут зберігалися рівні можливості. Щоб жінки з війська, які захочуть балотуватися, не мали жодних перепон – ні технічних, ні організаційних», – зазначив Перший віцеспікер.  

Відповідаючи на запитання модераторки про бар’єри, з якими стикаються жінки в політичному житті, Голова політичної партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко зазначила, що немає ніяких перешкод для сильних жінок, адже сильна жінка собі дорогу прокладе сама.

«Країна буде проводити повоєнні вибори по новій системі. Все залежатиме від того, на скільки жінка сильна. І це на всіх рівнях – від місцевих до Верховної Ради. Я переконана, що це буде рівна, сильна, переможна для жінок, боротьба», – сказала Юлія Тимошенко.

Голова політичної партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко нагадав, що у 2015 році саме його пропозиції по гендерній квоті вперше були застосовані на місцевих виборах.

«Я з певним напруженням ставлюся до планів влади рішуче змінювати виборче законодавство, щоб це не призвело до згортання напрацювань. Я пишаюся, що виборчий кодекс був прийнятий з відкритими списками», – зазначив Петро Порошенко.

Він додав, що зараз важливо не втратити здобутки реформ, зокрема в питанні представництва жінок.

«Нам потрібно, щоб на виборах, зокрема і місцевих, були представлені військові – бо це нова еліта. Були представлені волонтери, бо це нова еліта», – резюмував Петро Порошенко.

Народна депутатка України з фракції політичної партії «Голос» Юлія Клименко песимістично налаштована на наступний політичний цикл щодо участі жінок у виборчих процесах, тому означила можливі перешкоди, з якими вони зіштовхнуться.

«Насправді звужується і вікно демократичне, і звужується можливість участі жінок в процесах виборчих. Це очевидно – на словах ми робимо квоти, а на ділі робимо неможливим для жінок-депутаток місцевого самоврядування виїхати закордон побачити своїх дітей», – сказала Юлія Клименко.

«Такі маленькі кроки, як-от заборона виїзду, звужують можливість жінкам брати участь у політичному процесі. Коли в тебе є вибір: врятувати дітей чи іти ставати депутатом місцевої ради, то жінки вирішують на користь своєї родини», – визнала політикиня.

Вона детально зупинилась на питанні участі жінок, які перебувають за кордоном, у наступних виборах. Виборчих дільниць за кордоном дуже мало, і це буде становити небезпеку і можливість маніпуляцій для росіян, застерегла нардепка.

Про те, як налагодити життя села у воєнний період, розповіла староста Покровської селищної ради Ольга Кримова.

Життя у сільській місцевості й раніше було далеким від ідеального і доводилося користуватися програмами міжнародної технічної допомоги, однак зараз, за словами пані Ольги, доводиться діяти швидко і справлятись із новими викликами рішуче.

«З початком повномасштабного вторгнення до нас масово почали їхати внутрішньо переміщені особи. Ми шукали будинки, щоб їх розселили. Зараз проживає понад 3 тисячі ВПО у нас в громаді. Це нелегка ноша. Також багато військових переїхали, тому жінки організувалися, щоб їх забезпечити одягом і гарячими обідами», – поділилася Ольга Кримова.

Як ЦВК готується до перших повоєнних виборів, розповіла членкиня Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко.

За її словами, у ЦВК зараз створені 3 робочі групи, які займаються напрацювання комплексних змін до виборчого законодавства. Серед проблем, які опрацьовуються: облік виборців, зміна виборчої адреси, можливість проведення виборів за кордоном.

«Наразі маємо неприємну ситуацію, тому що 7,5 тисяч приміщень дільничних виборчих комісій є пошкодженими або зруйнованими. Це з 30 тисяч. Крім того, більше 11,5 мільйонів виборців змінили виборчу адресу, а правильно складені списки виборців на наступних виборах будуть запорукою загального виборчого права», – вважає Вікторія Глущенко.

Щодо голосування українців за кордоном, вона зазначила, що тут важлива спільна робота і ЦВК, і МЗС, і парламенту, щоб ми могли відкрити додаткові виборчі дільниці.

«На моє переконання, повоєнні вибори не можуть бути засобом для дуже радикальних інструментів, тому що в першу чергу ми мусимо забезпечити довіру до них», – відповіла Вікторія Глущенко на запитання щодо електронного голосування.

Волонтер, засновник Благодійного фонду Сергій Притула під час свого виступу наголосив, що для жінок зараз є величезна нагода показати своє лідерство, однак для цього у них досить мало ресурсів і важелів.

«Що в цьому сенсі може допомогти. Перше – мотивація. Друге – відповідальність лідерів політичних сил, адже саме від них залежатиме, хто потрапить у списки», – зазначив Сергій Притула і закликав ЗМІ показувати історії жіночого успіху.

Голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська вважає, що основний виклик для України – це визначитись, де ми є і де ми хочемо бути як держава.

Вона застерегла, що повоєнний період буде вкрай складним, тому що країна буде бідною, суспільство знесилене, буде запит на прості рішення для складних питань, тому буде велика проблема з тим, що ми можемо повернутися до старих практик, зокрема підкупу виборців.

«Якщо Україна бореться за демократичний порядок денний, то вона не може собі дозволити не реалізовувати, не створювати, не захищати форми реалізації, зокрема і політичних прав громадян», – переконана Ольга Айвазовська.

Вона додала, що Громадська мережа «ОПОРА» провела велике дослідження на тему поляризації України.

«Наразі українське суспільство не є поляризованим, але воно буде таким, якщо кожна і кожен не буде долученим до вироблення державної політики, якщо ми не зможемо брати участь у цьому процесі, обираючи легітимних представників, які у майбутньому будуть драйвити ці реформи і брати на себе відповідальності за їх реалізацію», – вважає експертка.

Нагадаємо, в Києві триває Восьмий Український Жіночий Конгрес, який проходить під гаслом «Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість».

Попереду ще багато цікавих виступів, почути їх можна, долучившись онлайн на офіційному сайті Конгресу womenua.today та у соціальних мережах Facebook, YouTube, Instagram та X.