Громадський сектор на УЖК.Полтава: Жінка має бути там, де ухвалюються рішення
5 квітня 2024
Поділитись

Післявоєнне відновлення України має бути гендерно інклюзивним, і наша країна має потужний потенціал для цього. Варто лише створити можливості для підтримки та самореалізації жінок, а також посилити їхню роль під час ухвалення важливих для країни рішень.

Про це, а також про нові виклики для громадських організацій говорили учасниці УЖК.Полтава 5 квітня під час панельної дискусії, присвяченої участі жінок у громадському житті.

Старша радниця ПРООН з гендерних питань Марія Аделазія Дівона під час свого виступу зазначила, що її організація розглядає гендерну рівність і розширення прав та можливостей жінок як ключовий аспект своїх програм.

«Ми залучили вже 230 громадських організацій на місцях, ми підтримуємо правозахисні жіночі організації. Криза змушує нас реагувати нагально. Ми розуміємо, що відновлення неможливе без належної уваги до гендерного аспекту. Це те, над чим ми працюємо», – повідомила Марія Аделазія Дівона.

Заступниця міського голови Полтавської міської ради, депутатка Полтавської обласної ради Ольга Величко вважає, що відновлення країни неможливе без відновлення людини. Тому місцева влада зосередилася на реалізації нових інклюзивних гендерно орієнтованих послуг і відкритті безбар’єрних просторів. Зокрема, з’явилася послуга раннього втручання, центри життєстійкості, планується відкриття простору для ветеранок тощо.

«Жінка повинна бути там, де ухвалюються рішення. Тому що саме в часи війни ми впевнилися в тому, що мужність, воля, стійкість, патріотизм і професіоналізм не мають гендеру», – наголосила Ольга Величко.

Вона також повідомила статистичні дані, що стосуються ВПО. Так, через Полтавщину пройшло понад 350 тисяч внутрішніх переселенців, сама Полтава прийняла понад 200 тисяч. Офіційно зареєстровано наразі 55 тисяч, тобто це кожен третій мешканець Полтави, більшість – жінки і діти.

Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду Наталія Карбовська, яка модерувала захід, наголосила на важливості поширення інформації про впроваджувані програми, щоб відповідна інформація доходила до отримувачів послуг.

Результатами моніторингового дослідження поділилася Голова правління Запорізького благодійного фонду «Єдність за майбутнє» Тамара Огородова. Під час опитування жінок у Харківській, Донецькій і Запорізькій області, які зверталися за допомогою до благодійного фонду, було виявлено категорію жінок, яка не відноситься до пільгової, однак з початку військової агресії стала вразливою. Це – жінка працездатного віку, успішна, яка працювала і заробляла, була лідеркою, але внаслідок війни втратила роботу.

«Сьогодні нашим жінкам заважають працювати непрацюючі школи (55%). Багато жінок доглядають за людьми похилого віку. У жінки суттєво збільшилось навантаження в рамках родини. І це безумовно впливає на те, щоб вона могла реалізуватись професійно», – зауважила Тамара Огородова.

Засновниця об’єднання ромських жінок «Голос Ромні» Анжеліка Бєлова констатувала, що вразливість ромських родин ще більше поглибилась через війну.

«Ми надаємо різнобічну гуманітарну допомогу, але розуміємо, що вона не може давати довгострокових результатів, тому наша організація використовує поєднання компонентів розбудови економічної спроможності, допомоги у генерації засобів до існування та гуманітарного компонента», – сказала Анжеліка Бєлова, додавши, що організація допомагає відновлювати та засновувати бізнеси, здобувати нові спеціальності, перекваліфіковуватися.

Про виклики, з якими стикається організація під час свої роботи, розповіла співзасновниця ГО «Харківське жіноче об’єднання «Сфера» Анна Шaригіна. Зокрема, це прогалини у комунікації з місцевою владою, які виникли після повномасштабного вторгнення.

Віцеголова правління ГО «Центр гендерної культури» Тетяна Чернецька додала, що жіночі організації через зосередженість на гуманітарній допомозі часто випускають з поля зору свою основну діяльність – права жінок.

«Якщо ми хочемо, щоб жіночий рух ставав більш професійним, то і ставитися до нього треба відповідно. Важливий аспект – багато представниць жіночих організацій потребують психоемоційної підтримки через вигорання», – визнала Тетяна Чернецька.

З цим погодилась і Голова Правління «Бюро гендерних стратегій і бюджетування» Тетяна Іваніна. За її словами, серед громадських організацій є запит на програми поліпшення психоемоційного стану: «Лідерство може не тільки наснажувати, але й виснажувати. Моя порада – ми маємо дбати про себе і думати про своє відновлення теж».

Тезу про те, що багато жіночих громадських почали займатися наданням гуманітарної допомоги, окрім свого профілю, підтримала і менеджерка проєкту «Карітас Полтава» Людмила Свистун. На її думку, один зі шляхів гендерно інклюзивного відновлення, зокрема, полягає у підтримці жіночого підприємництва.