ЗАЯВА

За підсумками Регіонального Українського Жіночого Конгресу

Український Жіночий Конгрес провів важливу розмову про роль українських жінок під час війни та після перемоги України.

Регіональний Український Жіночий Конгрес пройшов в складних умовах повномасштабної війни, але успішно справився з викликами, зібрав та розказав успішні історії лідерства жінок і залишається платформою для обміну досвідом, можливістю для професійного зростання через обмін інформацією про важливі сьогодні практики та ініціативи, які наближають нашу перемогу.

Регіональний Український Жіночий Конгрес акцентував увагу на темах політичної участі та лідерства жінок на національному рівні та в місцевому самоврядуванні, на територіях, де ведуться активні бойові дії, та у відносно безпечних регіонах, звернув увагу на економічні можливості, які створюються жінками та для жінок, а також на зміну соціальних ролей жінок, що є частиною трансформаційних процесів під час глобального потрясіння, пов’язаного з війною.

Український Жіночий Конгрес звертається до органів державної влади та місцевого самоврядування, представників та представниць громадських, жіночих та правозахисних організацій, аналітичних центрів, до лідерів та лідерок думок, а також до міжнародної спільноти з тим, щоб об’єднати зусилля та разом долати виклики, перед якими опинилися жінки, жіночі організації та спільноти, і загалом жіночий рух в Україні та у світі.

  1. Під час війни, українські жінки демонструють лідерство – очолюють військово-цивільні адміністрації та залишаються зі своїми громадами в умовах смертельної небезпеки і бойових дій, допомагають подолати міграційні та гуманітарні виклики, беруть на себе координацію великих соціальних та волонтерських проєктів. Водночас, спостерігається загрозлива тенденція – жінки та чоловіки отримують нерівні можливості у процесі прийняття важливих рішень щодо життя та розвитку країни та громад. Ми закликаємо усіма можливими способами вже зараз підтримувати лідерство українських жінок та створити умови аби після перемоги України жінки залишались видимими та мали рівні можливості для політичної, економічної та суспільної участі в усіх процесах повоєнної відбудови України.
  2. Завдяки багаторічній роботі та невтомним зусиллями українських парламентарів та парламентарок, активістів та активісток жіночого руху в Україні та допомозі міжнародних партнерів, українські військовослужбовиці сьогодні мають кращі можливості реалізовувати свій потенціал у лавах Збройних Сил України для захисту Україну від ворога. Ми закликаємо військово-цивільне керівництво держави неухильно слідувати принципам Резолюції ООН 1325 для інтеграції жінок до безпекового сектору, а також гарантувати належні умови несення військової служби для жінок та створити можливості для передачі бойового досвіду після перемоги України як новим поколінням українських військовослужбовиць, так і в рамках міжнародних проєктів.
  3. В умовах війни жінки залишаються в Україні, підтримують українську економіку, знаходять можливості для економічної діяльності та розвитку бізнесу, переходять від конкуренції до спільних підприємницьких ініціатив. Економічний фронт сьогодні – це важливий елемент нашої боротьби, адже перемога у війні безпосередньо пов’язана з економічною стабільністю держави. Ми закликаємо створювати належні умови, які гарантуватимуть доступ жінок до економічних можливостей, рівні умови для економічної діяльності та гідну винагороду. Важливо вже зараз створювати нові робочі місця та пропонувати конкурентний у Європі та світі продукт, аби після перемоги України мати добре функціонуючу інфраструктуру та працюючу економіку.
  4. Успіх відновлення підприємництва є в усвідомленні спільноі мети – діяльністості на перемогу. Сьогодні серед представників приватного сектору відсутня конкуренція, натомість, підприємці відкривають переваги у синергіі бізнесів із різних регіонів та створюють виробництва, які доповнюють одне одне. Ми закликаємо місцеву владу надавати підтримку ініціативам підприємців через створення комунікаційних платформ та обміну інформацією про місця релокаціі бізнесів, збуту та логістику функціонування в нових регіонах. Нетворкінг за професійною приналежністю та ефективні колл центри із можливістю реагування на актуальні запити підприємців є новими інструментами підтримки підприємництва в умовах війни. Ми також звертаємо особливу увага на підтримку малих сільськогосподарських сімейних бізнесів, що мають відновити розвиток у нових регіонах, адже їхній основний актив – земля – є нерухомим із тимчасово окупованих регіонів, а, відтак, для них необхідно створення умов для підприємництва через державну програму відновлення України.
  5. У той самий час, внаслідок військової агресії, частина українських жінок, рятуючись від війни, були вимушені залишити свої домівки і знайшли порятунок за кордоном. Ми дякуємо урядам, громадянам та громадянкам усіх країн, які відкрили свої двері для українців та українок, підтримали нас у найскладніший час і зараз залишаються готовими надавати допомогу. Ми сподіваємося на поступове вирішення міграційних викликів, а також заохочуємо міжнародні організації до співпраці з українськими жіночими ініціативами за кордоном задля пошуку найкращих рішень й започаткування спільних проєктів, зокрема, у сфері освіти, працевлаштування, які були б цікавими та ефективними для усіх сторін. Ми також закликаємо органи державної влади до розробки стратегії залучення жінок, які знаходяться за кордоном, до процесів повоєнного відновлення та їхньої якнайшвидшої реінтеграції до суспільно-політичного життя України.
  6. Війна спричинила масштабну гуманітарну кризу в Україні. Жіночий рух ефективно відреагував на такий виклик, долучився до вирішення найнагальніших гуманітарних проблем, з якими зіштовхнулися вразливі групи, зокрема, жінки, діти, люди похилого віку, а також українці та українки, котрі перебувають на тимчасово непідконтрольних територіях. Жіночий рух також продемонстрував сильні горизонтальні зв’язки, що проявилися між жіночими організаціями та спільнотами. Важливо надалі, опираючись на досягнення та можливості реформи децентралізації та гендерно орієнтованого врядування, підтримувати комунікацію та об’єднуватись між собою, а також будувати партнерства з міжнародними жіночими організаціями, мережами та платформами, аби в рамках діючих ініціатив чи нових проєктів вирішувати гуманітарні проблеми та забезпечити сталий розвиток громад. Ми закликаємо органи місцевого самоврядування враховувати гендерну перспективу в контексті війни, аналізувати потреби жінок та чоловіків із різних соціальних груп, а також впроваджувати інструменти гендерно-орієнтованого врядування в розробці та втіленні місцевої політики.
  7. Жорстокість цієї війни вразила цілий світ, а злочини, скоєні російськими солдатами, виходять за рамки міжнародно визнаних правил ведення війни чи будь-якої моралі. Ми закликаємо національні органи влади та міжнародні організації сприяти діяльності українських жіночих та правозахисних організацій, які фіксують воєнні злочини та надають допомогу жінкам, котрі пережили насильство, пов’язане з війною, аби належним чином удосконалити українське національне законодавство й гармонізувати його з міжнародними стандартами, аби забезпечити справедливе правосуддя та відплату за скоєні росією злочини.
  8. Домашнє насильство залишається викликом, з яким в умовах війни також доводиться справлятися. Ми вітаємо ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції) та закликаємо до подальшого об’єднання зусиль органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, аби гармонізувати українське законодавство і гарантувати належні умови та стандарти, аби ті, хто пережив домашнє насильство, отримали захист та допомогу.
  9. Травма війни зачіпає все українське суспільство. Попереду непростий шлях осмислення наслідків збройного протистояння та робота з психологічного відновлення тих, для кого війна стала важким випробуванням. Ми закликаємо до розробки та підтримки проєктів психологічної допомоги для жінок, аби отримати можливості відновитися та успішно подолати цю травму.
  10. Питання озброєння для України сьогодні – це гуманітарне питання. Ми закликаємо міжнародну спільноту надати Україні зброю, яка допоможе Збройним Силам України швидше перемогти ворога на полі бою, а також посилювати санкції, які допоможуть послабити росію та ніколи не допустити повторення кровопролиття та масштабної війни.
  11. Інформаційний фронт – частина нашої боротьби за свободу України. Жінки у цій боротьбі – на передовій, невтомно розповідають світові та українцям історії війни з епіцентрів подій, з гарячих точок та з окупованих міст. Ми закликаємо підтримувати українських жінок в медіа та впевнені, що сьогодні вкрай важливо розказувати про героїзм і відданість жінок у цій важливій місії, аби спільними зусиллями тримати інформаційний фронт.
  12. Ми відзначаємо вагомий внесок української жіночої дипломатії в отриманні статуса кандидатства та членства в Європейський союз. В цій справі об’єднались жінки що приймають рішення і впливають на них, жінки в українському парламенті та в уряді України, народні депутатки у складі офіційних делегацій та експертки в адвокаційній роботі, жінки на чолі європейських інституцій, парламентів та урядів країн Європейського Союзу, які приймали українські делегації з офіційними візитами та підтримали аргументи, аби надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
  13. Ми також закликаємо до дієвої та всеосяжної участі жінок в міжнародних платформах та форматах, де приймаються рішення щодо підтримки України, а також застосування гендерно орієнтованого аналізу під час напрацювання стратегій та планів дій. Новий “план Маршалла” для України має бути написаний за дієвої участі жінок!

Україна як країна-кандидат на членство в ЄС вже продемонструвала рішучість та незворотність свого європейського курсу. Війна прискорює трансформаційні процеси, в яких жіночий рух є надійною опорою для подальших реформ. Втома від війни не має стати виправданням для бездіяльності. Навпаки, уже чотири місяці ми бачимо лідерство українських жінок, яке надихає та спонукає до дії, аби разом долати виклики, перед якими сьогодні опинилися Україна, Європа та цілий світ.

ЗАЯВА (pdf)

06.07.2022