НОВИНИ

Вибори 2020: чи буде більше жінок у владі

23 липня 2020 року відбувся Український Жіночий Конгрес. У зв’язку з карантинними обмеженнями робота Конгресу цього разу проходила в on-line форматі.

Відкриваючи його Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України підкреслила, що пандемія створила нову ситуацію у світі і разом з нею з’явились нові виклики, до яких наша країна дуже чутлива. Однак, нова реальність створює і нові можливості.

Пані Олена Кондратюк зазначила, що зараз всіх наших співвітчизників дуже хвилюють місцеві вибори – саме на місцях, враховуючи реформу децентралізації, будуть ухвалюватися місцеві бюджети та прийматися найважливіші рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя кожного громадянина, кожної родини. За словами віцеспікерки, абсолютно неприпустимо, що «в Україні, де більшість населення – жінки, немає жодної жінки-голови обласної ради, жінок-голів міст районного значення лише 10 відсотків, в міських радах обласних центрів жінок менше 20%.» Тому завдання, у вирішенні якого Український Жіночий Конгрес має брати активну участь, полягає саме в тому, щоб залучити якомога більше жінок взяти участь у майбутніх місцевих виборах.

За результатами дослідження ґендерного розриву, яке щорічно проводить Світовий економічний форум, Україна отримала у 2020 році 56 місце у рейтингу серед 153 країн. Дані, на підставі яких визначається цій рейтинг, свідчать, що різниця між чоловіками і жінками у доступі до фінансових ресурсів, у їхній економічній спроможності в Україні є суттєвою, але не кричущою. Спостерігається нерівність в оплаті праці і доходах на користь чоловіків та менша зайнятість жінок ніж чоловіків, але це – загальносвітова тенденція і показники України тут навіть кращі за середні.

Освітній рівень жінок в Україні вищий ніж у чоловіків. і представленість жінок у навчальних закладах також вища. Отже, доступ жінок до освіти забезпечений в Україні повною мірою і дискримінації тут не відчувається.

Водночас, вкрай низька залученість жінок у політику, політичні процеси, виглядає як кричущо дискримінаційно. У цьому контексті дуже актуально прозвучало риторичне запитання іноземної учасниці Конгресу, Президентки жіночого крила Європейської народної партії пані Доріс Пак «А скільки жінок бере участь у переговорному процесі щодо конфлікту на Сході України?»

Важливо зазначити, що дискримінація за ґендерною ознакою майже відсутня на найнижчих рівнях політичної конкуренції і навпаки – зі збільшенням політичної ваги посад і рівня влади дискримінація зростає.

Ця ситуація стала предметом обговорення учасників панельної дискусії, серед яких були представники і представниці різних парламентських фракцій та громадських рухів.

Було зазначено, що запровадження ґендерних квот під час формування партійних списків сприятиме подоланню гендерної дискримінації. За словами Голови правління «Громадської мережі «Опора» Ольги Айвазовської зміни в українському законодавстві призвели до того, що «вперше в історії українських виборів ґендерна квота є… реально захищеною. Серед вимог до виборчого списку є врахування 40% квоти з представництва різних статей”.

Разом з тим учасники дискусії підкреслили, що закон відкрив перед жінками двері, але далі починається «позитивна свобода» – жінка сама має обирати, скористатися їй наданими можливостями чи ні. І часто проблема участі жінок у політичних процесах полягає не в недосконалості партійних структур, а в тому, що жінки на місцях ще не готові вступати до виборчої боротьби через небажання зіштовхнутися з булінгом та застарілими стереотипами щодо ролі жінки у сім’ї та суспільстві.

У своєму мотиваційному онлайн-зверненні до Конгресу та українських жінок депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон сказала: «Не запитуйте нікого, нічого не чекайте, просто робіть своє, робіть щось нове».

Scroll Up