НОВИНИ

Із 1948 в 2020: Що потрібно знати про Міжнародний день прав людини

Міжнародна спільнота, до якої належить і Україна, відзначає День прав людини щороку 10 грудня. Це день, коли в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини як загальний стандарт досягнення для всіх народів і всіх націй.

Загальна декларація прав людини встановлює широкий спектр основних прав і свобод, на які ми всі маємо право. Вона гарантує права кожної людини без різниці за національністю, місцем проживання, статтю, національним чи етнічним походженням, релігією, мовою чи будь-якими іншими ознаками.

Хоча Декларація не є обов’язковим документом, вона надихнула понад 60 документів про права людини, які разом становлять міжнародний стандарт прав людини. Сьогодні загальна згода всіх держав-членів Організації Об’єднаних Націй, до якої належить і Україна, щодо основних прав людини, викладена в Декларації, робить її ще сильнішою та підкреслює актуальність прав людини у нашому повсякденному житті.

ООН здійснює постійний моніторинг дотримання і забезпечення прав людини в країнах-учасницях. Зокрема, Комітет по економічним, соціальним і культурним правам ООН у своїй останній доповіді по Україні від 6 березня 2020 року, зазначив, що стурбований тим, що, жінки в Україні де-факто знаходяться в нерівному положенні, попри законодавство і національну програму по забезпеченню рівного положення, в частині здійснення економічних, соціальних і культурних прав.

Комітет вказав на збереження гендерних стереотипів щодо ролей чоловіків і жінок, що закріплюють гендерну нерівність в Україні. В результаті цього жінки, особливо що знаходяться в уразливому положенні, такі як внутрішньо переміщені жінки і жінки-роми, продовжують в непропорційно більшою мірою виконувати неоплачувану хатню роботу і роботу по догляду, що перешкоджає їх повноцінної участі в суспільному житті і ринку праці.

Комітет стурбований тим, що жінки недостатньо представлені на державній службі і на приватному ринку праці. Він стурбований також горизонтальною і вертикальною сегрегацією за ознакою статі на ринку праці і значним гендерним розривом в оплаті праці, що становить близько 21,2%.

Нашій державі були надані такі рекомендації, як учасниці ООН:

  • забезпечити ефективну реалізацію Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, в тому числі шляхом збору статистичних даних в розбивці за статтю, зокрема дослідити вплив бідності на групи жінок в різному становищі;
  • застосовувати гендерноорієнтований підхід в бюджетному процесі;
  • викорінити гендерні стереотипи в сім’ї та суспільстві, в тому числі шляхом проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, спрямованих на заохочення рівного розподілу сімейних обов’язків, з метою сприяння рівному участі жінок в ринку праці і в інших сферах соціального і культурного життя;
  • продовжувати докладати зусилля, покликані сприяти розширенню участі жінок у трудовій діяльності в державному і приватному секторах;
  • заохочувати повноцінну участь жінок в ринку праці, в тому числі шляхом пропозиції відповідних і доступних можливостей денного догляду за дітьми та заохочення чоловіків до використання їх права на відпустку батькові при народженні дитини та оплачувану відпустку по догляду за дитиною.

У цьому контексті важливого значення набуває Резолюція Четвертого Українського Жіночого Конгресу, який проходив два дні поспіль 25 та 26 листопада 2020 року та об’єднав 55 спікерів у Києві, Львові та Маріуполі у формуванні нового порядку денного з гендерної політики для України під час викликів пандемії та економічної кризи.

Серед рекомендацій Резолюції IV Українського Жіночого Конгресу такі:

  • розробити і прийняти новий Кодекс законів про працю з урахуванням ґендерного підходу та ґендерночутливих практик, зокрема таких, які передбачають дистанційну форму роботи, підтримку працівників, які доглядають за членами родини, соціальну підтримку сімей з дітьми та інші;
  • забезпечити на нормативно-правовому рівні прозорі принципи у сфері оплати праці, що мінімізують ґендерні розриви в оплаті праці;
  • запроваджувати програмам підтримки жіночого підприємництва та створювати умови для надання пільгових кредитів на розвиток жіночого підприємництва банківськими установами;
  • створити умови для неупередженого процесу відбору кадрів та працевлаштування, а також рівну оплату заробітної плати для працівників обох статей, які виконують роботу однакової цінності;
  • затвердити План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2023 року.

Варто нагадати, що 10 грудня входить до шістнадцятиденного періоду Міжнародної акції «16 днів проти насильства». Акція була ініційована у 1991 році Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства та проводиться з 25 листопада – Міжнародного дня проти насильства щодо жінок та до 10 грудня – Міжнародного дня прав людини. Таким чином, визначається зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей.

Scroll Up