“До деяких кандидаток на місцевих виборах зберігалися гендерні упередження”, - аналітик Громадянської мережі “ОПОРА”.
“Все ж такий кейси на місцевих виборах показують, що упередження до кандидаток зберігаються. Деякі з прикладів є дуже неприємними. Тут, фактично, відтворювалися гендерні упередження. Один раз воно прозвучало з вуст певного місцевого політика і потім ЗМІ весь час його повторювали щодо популярних кандидаток. Тому я думаю, що крім законодавчих вимог треба створювати нову атмосферу в політиці. І тут ми на початку шляху”, – сказав аналітик “ОПОРА”.
Народна депутатка від фракції Слуга народу Євгенія Кравчук зазначила, що гендерні стереотипи під час місцевих виборів проявилися більше у виборчих перегонах за крісла міських голів, аніж депутатів різних рівнів. “Зараз у нас немає жодної жінки міської голови обласного центру, жодної пані мер. І саме тут грають ці гендерні стереотипи. Водночас згідно із соціологією майже 80% українців вважають, що і чоловік, і жінка однаково виконують свої обов’язки на представницьких функціях, зокрема як депутатки і депутати. Але коли мова йде про лідерську позицію і прийняття рішень, то чомусь міцним господарникам люди повинні надати перевагу. Я, як представниця фракції Слуга народу це визнаю. У нас 225 голів ОТГ і з них тільки 31 жінка”, – сказала народна депутатка Євгенія Кравчук.
Народна депутатка від фракції Європейська солідарність Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що попри гендерні квоти, наразі в українській політиці немає паритетного представлення обох статей. “54% населення України – це жінки. Ми не маємо рівного представлення виборців ні на обласному, ні на місцевому рівнях. У політиці досі існує піраміда, коли на рівні ОТГ ми маємо понад 42% жінок депутаток, а на рівні Верховної ради – 21%. Тобто чим більша політична вага і вищий рівень прийняття рішень, тим менше там жінок”, – нагадала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Своєю чергою, народний депутат Сергій Соболєв нагадав, що від фракції Батьківщина у чинному парламенті обрана віцеспікерка Олена Кондратюк, яка відкривала цьогорічний Конгрес. “Ми завжди ламали стереотипи. Від нашої партії, зрештою, і прем’єром була жінка, двічі. На жаль, поки єдина жінка прем’єр міністерка”, – нагадав Сергій Соболєв.
Важливо не тільки, скільки жінок кандидаток виграли, а скільки кандидували, – вважає народна депутатка від фракції Голос Кіра Рудик. “Жінок кандидаток було дуже мало. Це значить, якщо не змушувати партії включати жінок у списки, вони будуть надавати їм мінімальну підтримку”, – каже Кіра Рудик.
Членкиня Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко зауважила, відповідальністю за недотримання гендерних квот під час місцевих виборів була відмова у реєстрації всього списку. “У нас склалася неоднозначна практика, коли деякі ТВК вважали недотримання гендерних квот помилками і неточностями і давали можливість партіям виправити списки і увідповіднювати їх нормам Виборчого кодексу. Окремі ж ТВК правильно застосовували норми виборчого законодавства і вважали такі ситуації порушенням”, – зазначила членкиня ЦВК.
“Вибори 2020 року в Україні стали важливою віхою на демократичному шляху України. Маємо відзначити зусилля з боку українського парламенту, які уможливили цей поступ. Також маю сказати, що протягом останніх п’яти років ⅔ українських виборців прагнуть кращого представлення жінок в політиці. Це є сталий запит, де б ми не ставили це питання, на заході чи на сході, серед старшого чи молодшого покоління, серед жінок і серед чоловіків. Проте ми б мали кращу і вищу представленість жінок на всіх рівнях, якби гендерної квоти дотримувалися також і на верхівці виборчих списків, а не лише у відсотковому співвідношенні”, – зауважив Ієн Вудвард, директор Національного Демократичного Інституту в Україні.
Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. Більшість міст обрали міського голову у першому турі, однак були міста, де вибори відбулися у два тури. 15 листопада другий тур виборів міських голів відбувся у Луцьку, Краматорську, Одесі, Сумах, Херсоні та Камʼянці-Подільському. 22 листопада міських голів обирали жителі Дніпра, Миколаєва, Львова, Полтави, Рівного, Черкас, Ужгорода, Слов’янська, Бердянська, Дрогобича і Нікополя. Останніми міського голову обиратимуть Чернівці. Там другий тур виборів міського голови відбудеться 29 листопада.