НОВИНИ

“До деяких кандидаток на місцевих виборах зберігалися гендерні упередження”, - аналітик Громадянської мережі “ОПОРА”.

Олександр Клюжев, старший аналітик громадської мережі Опора, зауважив, що ЗМІ під час виборчої кампанії тиражували висловлювання місцевих політиків щодо популярних кандидаток. Про це він заявив під час дискусії щодо перебігу цьогорічних місцевих виборів у рамках IV Українського жіночого Конгресу.

“Все ж такий кейси на місцевих виборах показують, що упередження до кандидаток зберігаються. Деякі з прикладів є дуже неприємними. Тут, фактично, відтворювалися гендерні упередження. Один раз воно прозвучало з вуст певного місцевого політика і потім ЗМІ весь час його повторювали щодо популярних кандидаток. Тому я думаю, що крім законодавчих вимог треба створювати нову атмосферу в політиці. І тут ми на початку шляху”, – сказав аналітик “ОПОРА”.

Народна депутатка від фракції Слуга народу Євгенія Кравчук зазначила, що гендерні стереотипи під час місцевих виборів проявилися більше у виборчих перегонах за крісла міських голів, аніж депутатів різних рівнів. “Зараз у нас немає жодної жінки міської голови обласного центру, жодної пані мер. І саме тут грають ці гендерні стереотипи. Водночас згідно із соціологією майже 80% українців вважають, що і чоловік, і жінка однаково виконують свої обов’язки на представницьких функціях, зокрема як депутатки і депутати. Але коли мова йде про лідерську позицію і прийняття рішень, то чомусь міцним господарникам люди повинні надати перевагу. Я, як представниця фракції Слуга народу це визнаю. У нас 225 голів ОТГ і з них тільки 31 жінка”, – сказала народна депутатка Євгенія Кравчук.

Народна депутатка від фракції Європейська солідарність Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що попри гендерні квоти, наразі в українській політиці немає паритетного представлення обох статей. “54% населення України – це жінки. Ми не маємо рівного представлення виборців ні на обласному, ні на місцевому рівнях. У політиці досі існує піраміда, коли на рівні ОТГ ми маємо понад 42% жінок депутаток, а на рівні Верховної ради – 21%. Тобто чим більша політична вага і вищий рівень прийняття рішень, тим менше там жінок”, – нагадала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Своєю чергою, народний депутат Сергій Соболєв нагадав, що від фракції Батьківщина у чинному парламенті обрана віцеспікерка Олена Кондратюк, яка відкривала цьогорічний Конгрес. “Ми завжди ламали стереотипи. Від нашої партії, зрештою, і прем’єром була жінка, двічі. На жаль, поки єдина жінка прем’єр міністерка”, – нагадав Сергій Соболєв.

Важливо не тільки, скільки жінок кандидаток виграли, а скільки кандидували, – вважає народна депутатка від фракції Голос Кіра Рудик. “Жінок кандидаток було дуже мало. Це значить, якщо не змушувати партії включати жінок у списки, вони будуть надавати їм мінімальну підтримку”, – каже Кіра Рудик.

Членкиня Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко зауважила, відповідальністю за недотримання гендерних квот під час місцевих виборів була відмова у реєстрації всього списку. “У нас склалася неоднозначна практика, коли деякі ТВК вважали недотримання гендерних квот помилками і неточностями і давали можливість партіям виправити списки і увідповіднювати їх нормам Виборчого кодексу. Окремі ж ТВК правильно застосовували норми виборчого законодавства і вважали такі ситуації порушенням”, – зазначила членкиня ЦВК.

“Вибори 2020 року в Україні стали важливою віхою на демократичному шляху України. Маємо відзначити зусилля з боку українського парламенту, які уможливили цей поступ. Також маю сказати, що протягом останніх п’яти років ⅔ українських виборців прагнуть кращого представлення жінок в політиці. Це є сталий запит, де б ми не ставили це питання, на заході чи на сході, серед старшого чи молодшого покоління, серед жінок і серед чоловіків. Проте ми б мали кращу і вищу представленість жінок на всіх рівнях, якби гендерної квоти дотримувалися також і на верхівці виборчих списків, а не лише у відсотковому співвідношенні”, – зауважив Ієн Вудвард, директор Національного Демократичного Інституту в Україні.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. Більшість міст обрали міського голову у першому турі, однак були міста, де вибори відбулися у два тури. 15 листопада другий тур виборів міських голів відбувся у Луцьку, Краматорську, Одесі, Сумах, Херсоні та Камʼянці-Подільському. 22 листопада міських голів обирали жителі Дніпра, Миколаєва, Львова, Полтави, Рівного, Черкас, Ужгорода, Слов’янська, Бердянська, Дрогобича і Нікополя. Останніми міського голову обиратимуть Чернівці. Там другий тур виборів міського голови відбудеться 29 листопада.

Scroll Up