НОВИНИ

“В день захисників та захисниць важливо пам‘ятати про тих, хто зараз нас захищає”, - ветеранка

14 жовтня – День захисників і захисниць України. Сектор безпеки та оборони традиційно вважався сферою докладання виключно чоловічих сил, знань, енергії. Однак, життя змінюється, і в усьому світі збільшується частка жінок у збройних силах, правоохоронних органах. Зростає також видимість їх участі у процесах, пов’язаних із досягненням миру.

У Збройних Силах України — 27 тис. жінок-військовослужбовців. Також наводяться дані, що 9916 жінок-військовослужбовців мають статус учасниць бойових дій. Наразі серед старшого офіцерського складу ЗСУ 949 жінок. Жінки проходять службу та працюють в усіх видах і родах військ ЗСУ. Найбільше вони представлені у частинах і з’єднаннях Сухопутних військ та Повітряних сил Збройних Сил України.

2016 року Міністерство оборони України видало два накази, якими розширило перелік професій та посад для жінок у Збройних Силах України на понад 160 пунктів. У системі Міністерства внутрішніх справ України станом на березень 2019 року працювало 24,5% жінок, це понад 70 тис. осіб. З них близько 8 тис. — у ДСНС, 4 тис. — у лавах Нацгвардії і 11 тисяч — у Державній прикордонній службі України.

«День захисників України ми маємо відзначати, як день великої шани і вдячності чоловікам і жінкам військовослужбовцям, які пліч-о-пліч щодня боронять незалежність нашої держави. Давайте не перетворювати цей день у маркетингове свято маскулінності, коли вітають тих, хто не має жодного стосунку до сектору безпеки і оборони. Адже ґероїзм, відвага та стійкість – це риси, які не мають статі», – вважає Марія Іонова, Народна депутатка України, співзасновниця Українського Жіночого Конгресу.

Вона повідомила, що МФО «Рівні можливості» звернулося до Голови Верховної Ради України з проханням розглянути законопроєкт №2325, який має на меті перейменувати цей день на «День захисника і захисниць України».

«Важливо відзначати внесок кожного і кожної у захист територіальної цілісності країни, це нас наближає не тільки до миру, а ще і до утвердження цінностей рівності і поваги у суспільстві», – додала Марія Іонова.

Про захист територіальної цілісності та війну добре знає Катерина Примак, ветеранка, захисниця України, яка була на війні у 2014-2015 роках членом медичної евакуаційної бригади на фронті.

У «Жіночому Ветеранському Русі» вона заступниця голови організації, координує декілька проектів, від міні-фільмів, які розповідають про захисниць, які загинули в російсько-українській війні до освітніх онлайн-курсів для ветеранок.

«Нам важливо, щоб дівчата мали багато інструментів, для того, щоби повернутися у мирне життя. Для цього ми організовуємо різні освітні курси, психологічну допомогу, тренінги, які навчають бути в злагоді з самою собою, і головне – зустрічі ветеранок, на яких можна поспілкуватися з тими, хто по-справжньому зрозуміє ветеранку. Такі самі жінки, що пройшли війну, або ще служать. Один з інструментів – власне сама організація Жіночого Ветеранського Руху, де можна займатися громадськими активностями, і головне – втілювати власні проєкти, які покликані допомагати ветеранкам», – розповідає Катерина Примак.

За словами ветеранки, важливий пласт її роботи – це адвокація прав військовослужбовок та ветеранок. На думку Катерини Примак армія поки не готова до того, щоби забезпечувати військовим їх права, і навіть деякі базові потреби.

“Звичайно, що з жінками все трохи складніше, бо навіть формою та білизною вони поки не забезпечені на належному рівні. Зараз адвокатуємо якісне медичне забезпечення та обслуговування жінок та чоловіків, з урахуванням гендерних потреб. Складнощі у нас виникають в першу чергу з комунікацією із зашкарублими державними інституціями, які не готові до змін”, – додає вона.

Катерина Примак розповідає, що Жіночий Ветеранський Рух має велику кількість напрямків. Займаються патріотичним вихованням, змінами в медицині оборонної сфери, тому що від якісної медицини для військової залежить здоров’я ветеранки надалі, вимагають змін в рекрутинговій системі.

“В день захисників та захисниць важливо пам‘ятати про тих, хто зараз нас захищає, та про полеглих. І про те, що ми крута нація, яка ніколи не здається, що нас поколіннями знищують, а ми живі, в і з кожним витком цієї боротьби ми все сильніші. І що шкарпетки в школі дарувати хлопцям в цей день – це моветон”, – переконана Катерина Примак.

З метою вшанування пам’яті жінок, полеглих у російсько-українській війні, Жіночий Ветеранський Рух за підтримки Українського інституту національної пам’яті створили цикл відео. Цими відео учасниці Жіночого ветеранського руху розповідають про загиблих посестер, з якими товаришували, вчились військовій справі, разом служили у Збройних силах, спільно брали участь у бойових діях на Сході України. Вони не просто пригадують, якими були загиблі посестри, але намагаються пояснити, чому та як вони зробили такий вибір – добровільно піти захищати свій народ, з позиції жінки, яка пішла на війну.

Ярослава Никоненко https://www.youtube.com/watch?v=8vLnaG0iN4k

Наталя Хоружа https://www.youtube.com/watch?v=yuQad0CZUI8&t=1393s

Сабіна Галицька https://www.youtube.com/watch?v=9kJENjxYQho&t=1s

Яна Червона https://youtu.be/HaHq2cTdbqQ

Ірина Шевченко https://youtu.be/-0qTC64KLWE

Scroll Up